19.08.2016, 15:37:31
Войти Зарегистрироваться
Авторизация на сайте

Ваш логин:

Ваш пароль:

Забыли пароль?

Навигация
Новости
Бизнес план кредитного потребительского
Финансовый рынок нашей страны довольно развит, что в общем-то характерно для государств всего мира с развитыми или развивающимися экономики. Но потребности в финансовых услугах все равно, в значительной

Бизнес онлайн от сбербанка
Услуга Сбербанк бизнес онлайн от Сбербанка России – это новая, уникальная и, несомненно удобная возможность для предпринимателей и юридических лиц управлять своими счетами в банке, а также проводить необходимые

Архив новостей
Реклама
Календарь событий
Right Left

Останні нальоти християнських фундаменталістів з "Армії опору Бога"

Міжнародне співтовариство має намір нарешті покінчити з одним з найкривавіших рухів сучасності, лідери якого винні в масових знищеннях населення, а також в зверненні людей в рабство. Йдеться про так званої "Армії опору Бога" ( "Армія опору Господа", Lord's Resistance Army, LRA або АОГ), бійці якої, починаючи з верхівки і закінчуючи рядовими, - жорстокі вбивці, людожери і викрадачі десятків тисяч чоловік, головним чином дітей , яких роблять бойовиками, носіями, і керували секс-рабами.

Фото: AP

"Жахливі звірства, чинені" Армією опору Господа ", як охарактеризував її дії генсек ООН Пан Гі Мун, викликали різкий осуд з боку Радбезу ООН, який закликав країни Центральної Африки до узгоджених дій проти неї.

Нагадаємо, що конфлікт за участю "Армії Господньої" триває вже чверть століття. Результатом стали десятки тисяч загиблих. Два мільйони мирних жителів стали біженцями. Історія АСГ почалася в 1987 році (за іншими даними, в 1986 році), коли представники національної меншини ачолі підняли повстання проти уряду Йовері Мусевіні, повалила в 1979 році людожерські, в прямому сенсі цього слова, режим майора Іді Аміна. Незадоволені пішли в джунглі і почали звідти боротьбу, яка поширилася не тільки на Уганду, а й на ДРК, ЦАР і Південний Судан.

Цікава деталь: всі масові вбивства відбуваються бойовиками, що іменують себе християнами. Вони заявляють, що роблять це "в ім'я Бога". На чолі псевдохрістіан знаходиться "живе втілення Святого Духа" - Джозеф Коні, колишній католицький священик, який оголосив себе намісником Бога на землі, але ведучий себе як поборник найбільш бузувірських культів старовини.

Тільки за офіційними даними, щорічно "Сопротівленци Господні" викрадають по тисячі дітей, яких перетворюють на бойовиків, слуг і секс-рабів. Сам чорношкірий "намісник Бога", любитель людського м'яса і дівчаток-рабинь проголосив своєю метою створення релігійної держави, побудованого на десяти біблійних заповідях. Правда, не зовсім зрозуміло, як узгоджується його поведінку з "не убий, не вкради, Не чини перелюбу".

Адже варто бойовикам АСГ з'явитися в тій чи іншій селі, як доросле населення після довгих мук знищується, а молодь звертається в рабство. Причому робиться це під гаслом боротьби з "моральним падінням населення". Бойовики підкидають для залякування в ворожі села відрубані частини дитячих тіл, загорнуті в вирвані з Біблії сторінки.

Друга людина в організації, Вінсент Отті, в жовтні 2007 року заявляв, що вони мають намір "скинути диктатуру і припинити гноблення народу; відновити в країні багатопартійну демократію; покласти край нехтування людських прав і приниження людської гідності жителів Уганди; забезпечити мир і безпеку в країні; забезпечити єдність, суверенність і економічне процвітання держави і т. д.

Деякі експерти вважають, що "Армія Бога" є варіантом "християнського фундаменталізму". Але вже дуже специфічно виглядає це "християнство". Дії бойовиків АСГ змушують засумніватися в їхній шляхетності. На думку американського експерта Роберта Джерсон, АСГ не має будь-якої політичної програми або ідеології. Керівництво бореться проти неї Уганди армії (майор Шабан Бантаріза) вважає, що АСГ не прагне до захоплення влади, її єдина мета - тероризувати і грабувати місцеве населення.

Ось свідчення тих, кого вдалося відбити від банд: "Навчання молодих солдатів полягали в тому, щоб вбивати всіх, кого ми зустрінемо в полях або на дорозі, або навіть просто тих, хто не захоче нести награбоване добро. Бойовики АСБ долучають викрадених дітей до вбивств , переслідуючи мету допомогти новачкам влитися в армію "душею і тілом", зломити в них людяність і унеможливити повернення до одноплемінникам.

Секрет їх поведінки простий: по суті, ачолі є містечковими націоналістами і всі блага покладені тільки їм. З усіма вони надходять відповідно до колишніх африканськими традиціями на підставі "Горе переможеним". Всі інші підлягають винищенню або зверненням в рабство.

Останнє в силу вищеописаних причин застосовується лише до дітей і молодим дівчатам. Решту полонених нерідко спалюють, прив'язавши до дерев. Залишених у живих дітей африканські християни привчають до канібалізму, змушуючи поїдати м'ясо власних родичів.

Особливо від дій "Армії Бога" постраждали північ Уганди, південь Південного Судану і схід Конго. Рейди АСГ в Центральній Африці нагадують каральну експедицію. Особливо завзято вони розправляються з іншими представниками християнства, вбачаючи в них небезпечних конкурентів. Священики ворожих конфесій нещадно вбиваються, а церкви знищуються.

Це зайвий раз доводить той факт, що в умовах традиційних суспільств навернення до християнства зовсім не є гарантією відмови від колишніх "принад" на кшталт канібалізму, рабства і т. Д. Християнські заповіді в таких випадках зазвичай поширюються на людей свого племені. Всіх же інших як і раніше вважають ворогами і боротьбу з ними нерідко прикривають релігією.

Особливо витонченими і помітними дії АСГ стали з другої половини 1990-х років: в жовтні 1996 року вона розгромила військовий конвой і поліцейські ділянки на північному заході Уганди. Там же відбулася одна з найбільших перетворень дівчат у секс-рабинь. Тільки з одного населеного пункту для цих потреб вони викрали в свої табори 150 школярок.

У січні 1997 року АСГ винищила понад 400 осіб в Ламво на півночі Уганди. У травні 2002 року за один тільки рейд в Східній Екваторіальної провінції в Судані вона вбила понад 450 осіб, причому деяких скидали з обриву в річку і в прірву.

А в листопаді 2003 року повстанци- "християни" спалили на півночі Уганди село Аяра, убивши більше сотні її жителів, включаючи християнського священика. У червні 2006 року вони і зовсім дійшли до нечуваного нахабства, напавши на передмістя південносуданською столиці Джуба.

Цікаво те, що, незважаючи на всі зусилля, покінчити з християнськими фундаменталістами ніяк не вдається. Всі попередні спроби покінчити з АСГ незмінно провалювалися. Проти них вже були загальні спільні операції, але все марно. У січні 2006 року ООН намагалася провести спецоперацію з нейтралізації Джозефа Коні.

Розроблена американцями спецоперація по нейтралізації ватажків АСГ з тріском провалилася. Спеціально підготовлений ними для антипартизанської дій в джунглях гватемальський спецназ був повністю знищений "бійцями Господа".

У грудні 2008 року Уганда, Демократична Республіка Конго (ДРК) і Південний Судан проводили чергову комбіновану операцію по ліквідації християн-людожерів, кончившуюся провалом. Нагадаємо, що їх військовий союз був укладений ще в червні 2008 року, після того як бойовики Коні вбили десятки солдатів і мирних жителів в селі Набанга в Південному Судані.

Оскільки протистояти більш численним і краще оснащеним технічно регулярним військам вони не могли, "сопротівленци Господні" намагалися уникати боїв з великими з'єднаннями противника, відійшовши в важкодоступні гірничо-лісисті райони сусідніх Південного Судану і ДРК. Звідти вони здійснювали набіги на Уганду, попутно тероризуючи і населення прихистили їх країн.

Бої в основному йдуть в густих важкодоступних лісах, звідки бойовики АОГ, які відмінно знають місцевість і добре маскують свої табори, всякий раз успішно вислизають. І за визнанням прес-секретаря армії Уганди Падді Анкунда, "АСГ показала себе живучою силою". Причина в тому, що ачолі підтримують повстанців, а сам Коні дуже "мобільний" і пускається на хитрощі з перевдяганням своїх солдатів в форму тих країн, на території яких він орудує.

Причому в розпал спрямованої проти них каральної експедиції "бійці Господні" стали проявляти ще більшу активність. У грудні 2008 року вони влаштували "Різдвяну різанину" на сході ДРК, жертвами якої стали щонайменше 400 осіб місцевої католицької громади, було спалено кілька церков.

У серпні 2009 року АСГ напала на церемонію богослужіння церкви "Богоматері Цариці Миру" в ЕЗО на свято Успіння і осквернили масовим вбивством вівтар під час молитви. Після цього суданський архієпископ Іоанн Хреститель Одама звернувся за допомогою в пошуку рішення до міжнародного співтовариства. А в грудні 2009 року АСГ знищила понад 300 осіб в ДРК ( "Різанина в Макомб").

Щоб утримати бранців від дезертирства, їх змушують вбивати своїх же земляків і спотворюють. Особливо поширене вирізання губ і вух.

Секрет живучості АСБ полягає в насильницькому поповненні за рахунок малолітніх солдатів у віці від 12 до 16 років, які несуть службу нарівні з дорослими. У них ще не розвинений в належній мірі страх смерті, а значить, ними легше маніпулювати і менше шансів, що вони дезертують.

Не можна сказати, що до сих пір світова спільнота дивилося на дії цих "християн" крізь пальці. Ще 7 грудня 2001 року американський уряд включив АСГ в список терористичних організацій. Втім, до останнього часу Захід вважав за краще не помічати її, поки мова не зайшла про розчленування Судану. АСГ підтримувала арабський режим аль-Башира і надзвичайно багато зробила для того, щоб громадянська війна в країні тривала якомога довше.

Але в 2005 році Джозеф Коні був звинувачений Міжнародним трибуналом в Гаазі в скоєнні масових військових злочинів. В останні роки активність АСГ вивела з себе навіть Обаму, який в травні 2009 року підписав розпорядження про роззброєння АСГ і відновленні законності в північній Уганді.

У травні 2010 року його затвердив американський сенат. Правда, справа просувалася туго, і 24 листопада президент Обама виступив зі спеціальною стратегією роззброєння АСГ. Правда, схоже на те, що тим самим США не стільки хочуть допомогти настраждалися від воєн африканцям, скільки позбавити додаткових сил Хартум, союзницею якого і була АСГ.

Цікаво, що рух Коні не така вже велика за чисельністю. За заниженою оцінкою уряду Уганди, під його командуванням знаходиться всього лише 500 солдатів. Однак таке спостерігалося лише в найкритичніші місяці. Інша оцінка - до дев'яти тисяч. Швидше за все, це загальні цифри "армії Господа" разом з полоненими жінками і дітьми.

Зараз становище для АСГ різко погіршився, оскільки після утворення Південного Судану розраховувати на його територію як тил вже майже не доводиться. Правда, варто обмовитися, що у його керівництва неодноразово була можливість заарештувати верхівку польових командирів АСГ (віце-президент Південного Судану Рієка Мачара), але воно цього не зробило і замість цього нібито поставляло туди гроші і продовольство, фактично за допомогою цієї данини відкуповуючись від рейдів "бійців Бога".

Як будуть розвиватися події на цей раз? Швидше за все, ніякої сенсації чекати не варто. Неодноразово проти них робилися комбіновані операції, але всякий раз їх вдавалося потріпати, але не знищити. Вийшовши з-під удару, вони знову обростали живою силою за рахунок примусово взятих в полон рекрутів.

Африканський союз недавно запропонував виробити єдиний механізм для боротьби проти АСБ і створити для цього спеціальні регіональні сили реагування. Як "пряника" Радбез ООН запропонував сприяти "реінтеграції колишніх бойовиків АСБ в нормальне життя". Але чи зможуть мирно жити ті, хто не знає іншого життя, крім кривавих нападів на собі подібних? Самі представники "Армії опору Бога" говорять про те, що якщо вони складуть зброю, то в кращому випадку їх чекає болісна смерть в угандійських концтаборах. Справа в тому, що для боротьби з цим рухом з вересня 1996 року уряд Уганди практикує насильницьке переміщення ачолі в подібні табори, куди зігнано в цілому не менше мільйона чоловік і де помітна підвищена смертність (в день по 150 чоловік).

Втім, те, що відбувається не є чимось надприродним для тропічної Африки. У спрощеному вигляді це продовження безперервної етнічної війни між ворогуючими негритянськими угрупованнями, що спалахнула відразу після відходу білих колонізаторів. Саме англійці і французи несуть відповідальність за виникнення на території Африки більшості кривавих конфліктів. Прочертивши кордону нових держав по лінійці і помістивши туди конкуруючі племена, вони відкрили ящик Пандори. Той же народ ачолі в результаті був розділений кордонами чотирьох держав.

При такому розкладі Чорний континент запрограмований на продовження бійні. Єдиний вірний спосіб покінчити з подібними рухами - надати їм державність в рамках кордонів природного проживання ачолі, як, втім, і інших народів. У разі надання їм гарантії від переслідування з боку сусідів дуже багато з них вийдуть з джунглів і припинять криваві набіги. Однак поки ООН навіть про це не замислювалася. Багатьом подібний стан вигідно. Адже в умовах конфліктів знаходиться багато бажаючих половити рибку в каламутній воді. На поставках зброї і боєприпасів багато на Заході добре гріють руки. Повстанці за безцінь віддають "криваві алмази", цінні породи дерева, золото, тантал та інші ресурси.

Читайте також: Чи буде знищена "Армія опору Господа"?

Читайте найцікавіше в рубриці "Світ"

Як будуть розвиватися події на цей раз?
Але чи зможуть мирно жити ті, хто не знає іншого життя, крім кривавих нападів на собі подібних?