Закінчення. Початок див. тут .
ін'єкція оптимізму
Фото: Марія Андрєєва / pryamaya.ru
Дмитро Петров в своєму репертуарі.
- Все слова, в російській закінчуються на «ція», у французькому мають закінчення «Сьон» (tion). Революція - révolution, інновація - innovation, нація - nation і т.д. Ось ви і дізналися вже кілька тисяч французьких слів, не докладаючи особливих зусиль.
Потім, знову ж за традицією, Проспрягай правильний дієслово - «говорити», в нашому випадку - parler. І потім - основні неправильні дієслова, які до того ж є допоміжними при утворенні минулого і майбутнього часу. В усіх мовах практично один і той же набір: мати (avoir), бути (être), робити (faire), йти (aller). За італійським курсу я запам'ятав: ці кореневі дієслова - наріжні камені у фундаменті всієї мови. Чи не визубрити їх в перший день - потім завалиться вся конструкція твоїх старань.
- У будь-якому досить складною мовою, включаючи російську та французьку, існує п'ять-десять базових схем, спираючись на які можна напрацювати вогнетривкий запас мови, - заповідав Петров. - Можна їм обмежитися або зробити його платформою для подальшого вивчення. Запевняю вас, навіть люди, що не володіють видатною пам'яттю, можуть все це подужати.
В цей вогнетривкий запас Дмитро в перший же день включив форми заперечення, займенники, сполучники та прийменники, питальні слова, числівники до 10, лексикон етикету, слова, що відносяться до часу, і до купи - ще з десяток правильних дієслів. Комбінуючи їх, ми після чотирьох уроків по 45 хвилин вже могли створювати сотні недовгих фраз. При традиційних методах навчання, сказав Петров, на це йде кілька місяців.
Застосовувати отримані знання на практиці я відправився в ресторан Au Chien de Fume ( «У кращий собаки»; ось звідки російське слово «щеня» - від «шьян»). І через пень-колоду, але зумів по-французьки самостійно зробити замовлення, а потім попросити рахунок. Пам'ятаючи петровський заповіт: ні в якому разі не допомагати собі англійськими словами - інакше з тобою тільки на інгліш і будуть розмовляти.
Загалом, сон мій про те, що на засвоєння базового французького в Парижі потрібно кілька годин, схоже, почав збуватися.
Вільям Шекспірич
Фото: Вадим Борейко
Вільям Петрович Буї.
Цей дивовижний чоловік, на якого неможливо було не звернути уваги, з'явився в нашій тимчасової школі, що розташувалася в Salons de l'Espace Rivoli на вулиці Ріволі, 57, вже після закінчення занять, коли відкривали шампанське. Як він опинився в компанії Петрова, розуму не прикладу і запитати забув.
- Я тебе десь уже зустрічав, - звернувся він до мене без церемоній, накручуючи на палець півметровий бакенбард.
- Можливо, в минулому житті, - не забарився я з відповіддю.
Знайомство продовжилося за обідом в ресторані Mimosa. Вільям Петрович Буї (мені нестерпно хотілося назвати його Шекспіричем, і я навіть прикушує мову). Жуїр і вільний художник: в кінці жовтня в Парижі якраз йшла його виставка. Емігрант зі стажем: покинув Союз аж 43 роки тому, після подій в Чехословаччині. Веде неупереджений спосіб життя: з принципових міркувань не має телевізора, автомобіля і пральної машини. Курить самокрутки, правда, набиває їх не махоркою, а хорошим голландським тютюном.
Одружений на злочинно молодий фемінності, і у них навіть є маленька дочка. З поваги до дружини її незліченних попередниць називає «мої наложниці».
- Я прибув до Парижа в 1970 році і не знав по-французьки ні слова, - розповідає Вільям Петрович. - Але у мене на руках були маленькі діти, і хочеш не хочеш, а довелося заговорити за тиждень.
Дійсно, більш потужної мотивації до вивчення іноземної мови, ніж фізичне виживання, вигадати важко.
- Коли я їхав з СРСР, мені здавалося, що в цій країні більше нічого не трапиться і завіса опустилася назавжди. А тепер бачу тут вас, та ще по такому цікавому приводу. Ви молодці! Мені важко уявити, щоб група французів приїхала в Москву, щоб вчити російську.
Поліглот - звичне явище
Фото: Вадим Борейко
Абатство Mont Saint Michel в Нормандії.
Раніше, коли Петров говорив, що будь-яка людина за своєю природою - поліглот, мені його слова представлялися все-таки якоїсь гіперболою. Ти, думав я, себе з іншими не було подібне: у тебе спадковість і талант, а інші що ж не спікают на всі лади, раз вони поліглоти?
У Франції переконався, що Дмитро нічого не вигадує. Здебільшого мені довелося спілкуватися з працівниками сфери послуг: продавцями, офіціантами, таксистами, музейними доглядачами і т.д., - і майже для кожного володіння трьома-чотирма мовами - як з добрим ранком. В офісі туристичної компанії France Tourisme менеджер з декількома клієнтами одночасно шпарить на п'яти.
Я негайно згадав, як багато наших людей, вступаючи в контакт з іноземцем, починають говорити на своїй мові, але набагато голосніше. Мабуть, думають, що так зрозуміліше.
На наступний день після закінчення петровських уроків я відправився за 400 кілометрів від Парижа - в Нормандії, помилуватися на абатство Мон Сен-Мішель, яке почали будувати на острові ще в VIII столітті.
За кермом девятіместного міні-вена виявився 30-річний іспанець Андрес, він без зусиль вичавлював по рівній, як стіл, трасі 130 км / год. Щоб скоротати дорогу за бесідою, я сів поруч.
У Андреса три ступеня магістра за різними спеціальностями, а ось ти диви - доводиться крутити баранку. На Піренеях, каже він, сьогодні безробіття 28%, серед молоді - так і зовсім 60%. Навіть якщо і знайдеш роботу - зарплати в Іспанії удвічі нижче, ніж у Франції, а ціни приблизно такі ж. Ось він і «понаїхали» в Париж.
France Tourisme платить йому як водієві і гідові 10 євро на годину, одноденний тур триває 14 годин - от і рахуйте, скільки він заробляє. За нашими мірками непогано, але для Франції - не фонтан. Тільки за орендовану кімнату (не квартира) Андрес на місяць віддає 450 євро. Тому у нього ще підробіток в автосалоні. Проте, на початку майбутнього року зібрався одружуватися на подрузі, яка чекає його в рідній Ла Коруньї.
Андрес вільно говорить на п'яти мовах: крім іспанської, ще на португальському, англійською, французькою, італійською. Ми спілкувалися на трьох останніх, хоча більше на English.
До речі, головним джерелом пізнання зарубіжних говірок став для нього футбол. Андрес пристрасно вболіває за свою «Депортіво», дивиться спортивні канали інших країн і в курсі всіх подій. Приємно здивувала його обізнаність про казахстанському футболі. Варто було мені заїкнутися: «Je suis de Kazakhstan», - як він жваво відгукнувся: «Про h! Ка irat, Almaty! ». І тут же без запинки перерахував наші клуби, які грали в єврокубках.
Le Gros Minet
Фото: Вадим Борейко
Ресторан Le Gros Minet.
В один з вечорів з Петровим і його свитою бродили по окрузі в пошуках, куди б приземлитися на вечерю. Нас зупинила дивна вивіска на ресторані - Le Gros Minet.
- Діма, що це значить? - запитав я, підозрюючи найгірше.
- А ось те і значить, - Петров хитро посміхнувся і пояснив: - Gros - це «товстий».
Ось тобі й маєш! Для маленької такої компанії - величезний такий Minet. Ні, мене, звичайно, попереджали, що Париж - місто кохання. Але, врешті-решт, не до такої ж міри !!!
Відчуваючи змішані почуття, ми сіли за столики на тротуарі. Шок від побаченого допомогла пом'якшити la vie ui lle prune - стара сливовиця. Але перед сном я все ж поліз в Google Translate.
... На перервах між уроками я зазвичай заглядав до кімнати відпочинку Петрова - перекурити і пропустити стаканчик Bordeaux: це допомагало засвоїти величезний обсяг інформації, що надходить в голову. Назавтра, дочекавшись l e première interval (першої перерви), я Дмитру і «пред'явив»:
- Ти що ж людей-то обманюєш? Le Gros Minet означає «товстий кошеня».
Гуру досить засміявся, що провів довірливу публіку. Але резонно нагадав мені англійське вираз pussy cat, яке теж перекладається не тільки як «кішечка».
10 слів про любов
Фото: Вадим Борейко
Віолончеліст у дворі Лувру грав мелодію на тему пенсії "Ой, горобина кучерява, білі квіти".
- Для мене ключ до будь-якої мови - це вірш або пісня, - цими словами Дмитро Петров завершив свій курс. І ми під караоке хором затягли попсу Джо Дассена «S alut, c'est encore moi! Salut, comment tu va? »
До речі, мaitre повідомив цікаву інформацію. Було проведено дослідження частотності вживання тих чи інших слів у піснях про кохання різних народів. Ви не повірите, але ТОП-10 для всіх мов виявився ідентичним! Ось ця десятка: любов, життя, серце, душа, очі, пісня, печаль, щастя, ти, я.
Увійти в холодну воду
... У Facebook і offline мене затеребілі питаннями, наскільки я просунувся у вивченні французької. Ну, якщо врахувати, що стартував з нуля, то по-любому - просунувся. Хоча ця мова давався незрівнянно важче, ніж італійський (при цьому, як не парадоксально, якщо в Римі заговорила лише чверть групи, то в Парижі - майже всі 25 осіб).
Фото: Вадим Борейко
Що тобі треба, старче?
По-перше, в ньому, як ні в якому іншому, важливо вимова. Але Петров і тут прийшов на допомогу.
- У німецькій мові звуки народжуються в гортані, у американців - в порожнині рота. А коли говориш по-французьки - краще витягнути губи трубочкою, - підказав він.
Я спробував: дійсно, в цьому хоботке все і відбувається - і грассірованіе, і носової прононс.
По-друге, за висловом Дмитра, «у французькому - потворна надмірність зайвих літер», а також над- і підрядкових знаків. Втім, теж невелика біда: сподіваюся, замітки в Figaro писати не доведеться.
А так - так-сяк освоїв необхідні туристу сфери: кабаки, магазини, музеї, транспорт. Вдавалося підтримувати діалоги з продавцями і офіціантами, і мене навіть розуміли. Пару раз пояснив приїжджим французам дорогу до Лувру. Вивчив три пісні і з десяток французьких афоризмів. Правда, вести довгий куртуазний розмова поки навряд чи зможу: обмежуюся короткими лексичними перебіжками. Ну, а що ви хочете після чотирьох-то днів?
Як би там не було, почати спілкуватися чужою мовою - як увійти в холодну воду. Головне - перебороти страх і поринути з головою. А там дивись - уже й зігрівся.
Єдине, про що шкодую, - що не мав справжньої гострої мотивації для оволодіння мовою. Адже метод Петрова особливо гарний: а) для розблокування накопиченого, але пасивного запасу лексики; б) в якості потужного стусана для подальшого польоту в любовний роман, в спільний бізнес із зарубіжними партнерами, в довгу подорож - туди, де мова буде затребуваний постійно.
Переді мною такі перспективи не маячать, і поки вечорами доводиться переглядати конспект в надії, що французький ще стане в нагоді.
Тим часом, попереду - Куба, де Дмитро Петров та лекторій «Пряма мова» задумали провести в наступному році курс вивчення іспанської мови.
Фото: Марія Андрєєва / pryamaya.ru
Ти, думав я, себе з іншими не було подібне: у тебе спадковість і талант, а інші що ж не спікают на всі лади, раз вони поліглоти?Діма, що це значить?
Ну, а що ви хочете після чотирьох-то днів?