19.08.2016, 15:37:31
Войти Зарегистрироваться
Авторизация на сайте

Ваш логин:

Ваш пароль:

Забыли пароль?

Навигация
Новости
Архив новостей
Реклама
Календарь событий
Right Left

ПЗРК "Колібрі": Чим Україна збиватиме "яструбів" Путіна

У 2019 му році почнуться випробування вітчизняного ПЗРК "Колібрі"

Президент України Петро Порошенко під час засідання РНБО анонсував завершення розробки і початок випробувань вітчизняного ПЗРК "Колібрі" в 2019-му році. Зараз характеристики комплексу не озвучуються, інформацію тримають в повній секретності. Втім, деякі деталі про майбутнє нашому ПЗРК відомі вже зараз.

Вперше про "Колібрі" заговорили в 2011 році. Тоді дану розробку розглядали як перспективний озброєння Протиповітряної оборони Сухопутних військ ЗСУ. Сім років тому анонсували, що ПЗРК "Колібрі" надійде на озброєння 2025-го року. Але в ті часи гроші на розробку виділялися мляво і робота гальмувалася.

Після анексії Криму і початку війни на Донбасі модернізація засобів ППО стала пріоритетом. Анонсувалися розробки ЗРК середньої дальності "Полтава", ПЗРК "Барс" і "Колібрі". Продовжувалася модернізація переносних ЗРК "Стріла-2М" і "Голка-1". Розроблені в Україні модифікації ( "Стріла-2 мм" і "Голка-1М") цілком відповідають сучасним вимогам і практично тотожні американському комплексу "Стінгер".

Читайте також: Українська ППО: Чим ми будемо збивати "орлів" Путіна

Якщо говорити про ПЗРК "Колібрі", то розробка передбачала заміну 90% складових частин головки самонаведення і рульового механізму ракети виробами вітчизняного виробництва. Як писав "Український мілітарний портал", це дозволить збільшити термін технічної придатності зенітних керованих ракет 9М313.

Після розпаду СРСР Україна в спадок дісталося величезна кількість комплексів "Стріла-2" і "Голка-1". "Укроборонпром" в 2012 році представив проект модернізації ПЗРК через процесу старіння радянських ракет. Нові системи отримали назву "Стріла-2 мм" і "Голка-1М". Завод "Арсенал" займався продовженням терміну експлуатації ракет 9М313 і 9М39, оскільки виробники знаходяться за межами України. У 2012-му році йшлося про 30 роках, а в 2016-м - до 35.

Крім того, після розвалу "совка" виробництво головок самонаведення залишилося в Україні. Наша держава до 2014-го року забезпечувало експортні контракти Росії на поставку Р-27 і Р-73, ПЗРК "Стріла" і "Голка", а також ракет класу "повітря - земля" по всьому світу. У 2014-му році Україна поставила під загрозу експорт російських бойових літаків, припинивши постачання теплових головок самонаведення ДБН "Маяк" для ракет ближнього бою Р-73Е, якими комплектуються всі російські бойові літаки. Про це тоді писала вся російська преса, оскільки даними ракетами з українськими головками самонаведення комплектуються всі російські бойові літаки. МК-80 "Маяк" виробляє київський завод "Арсенал".

Головна фішка модернізованих вітчизняних ПЗРК - нові модифікації головок самонаведення, які розробляє "Арсенал" - ОГО 36-45 для ПЗРК "Стріла-2 мм" і ОГС УА-424 для ПЗРК "Голка-1М".

Як пише "Український мілітарний портал", "Стріла-2 мм" може вести вогонь по літаках і вертольотах на зустрічному курсі. Оптична головка самонаведення забезпечує комплексний захист від помилкових інфрачервоних цілей і природних перешкод, підвищену боєздатність в умовах проведення організованих перешкод. ОГО СА-424 забезпечує для ПЗРК "Голка-1М" ефективний захист від перешкод, створюваних ІК-пристроями, підвищену ймовірність ураження цілі, а головне - значне збільшення дальності стрільби по цілі на зустрічному курсі ".

Якщо говорити про модернізацію радянської ПЗРК "Голка" в комплексі "336-24", то в ній була вдосконалена головна частина ЦКБ "Арсенал". На заміну інфрачервоної голівці самонаведення 9Е418 прийде нова, яка дозволить комплексу підвищити тактико-технічні властивості навіть в порівнянні з ПЗРК "Голка-1", "Стріла-2М" і навіть "Стінгер". За даними "Українського мілітарного порталу", у "Голки", коефіцієнт ймовірності ураження цілі в складній помеховой обстановці становить 0,1. Для ПЗРК "336-24" він дорівнює 0,4 - 0,6. Дальність дії комплексу "336-24" становить 5200 м.

Повертаючись до ПЗРК "Колібрі", варто відзначити, що в 2009 році на Le Bourget Московський науково-дослідний інститут "Агат", що входить в концерн ППО "Алмаз-Антей", представив прототипи радіолокаційних головок самонаведення (РГСН) п'ятого покоління. У їх числі була так звана "Колібрі". Вона призначалася для авіаційної ракети калібру 150-мм і важила всього 8 кг. Правда, головки можна було адаптувати під конкретну модель авіаційної і зенітної ракети. Вони - повністю цифрові, прийнятий РГСН сигнал перетвориться в цифру на першій проміжній частоті і далі вся обробка здійснюється виключно в цифрі. Таке рішення і дозволило добитися помітного зниження масо-габаритних характеристик РГСН. Для порівняння можна сказати, що кілька десятиліть тому напівактивна РГСН мала масу 30-40 кг. До речі, калібр ракети 9М39, яка використовується в комплексі "Голка" - 72 мм.

Якщо сьогодні мова йде про ракету 9М313 для "Колібрі" і заміні складових частин головки самонаведення, з огляду на український досвід забезпечення російського експорту, можна припустити, що в тому чи іншому вигляді представлена ​​головка п'ятого покоління в 2009-му році на Le Bourget і може стати основою ракети для вітчизняного ПЗРК.

Необхідно окремо уточнити, що ПЗРК використовуються для ураження низько летять вертольотів і літаків противника на зустрічних і паралельних курсах в умовах впливу природних і штучних теплових перешкод. В умовах війни на Донбасі, де небо давно захопили безпілотники, "Колібрі" стане в нагоді, якщо вартість пострілу буде відповідати цінності збитої мети. Не кажучи вже про крилаті ракети ворога.

Важливо, що українські розробки, зокрема "336-24" і "Колібрі" можуть перекрити дірку, яка утворилася в комплексах ППО малої дальності, що стане суттєвим досягненням нашої оборонки.