19.08.2016, 15:37:31
Войти Зарегистрироваться
Авторизация на сайте

Ваш логин:

Ваш пароль:

Забыли пароль?

Навигация
Новости
Поход в Холодный Яр

Если вы ищете, чем заняться в выходные, любите походы и природу Украины, то вероятно вам понравится поход. Поход в Холодный Яр, если точнее. Холодный

Увлекательный тур пешком по Карпатам

Украина самая большая страна Европы с неплохой инфраструктурой и разнообразием ландшафта. Здесь действительно есть, что посмотреть, от памятников славянской старины до изумительных природных красот.

Бизнес план кредитного потребительского
Финансовый рынок нашей страны довольно развит, что в общем-то характерно для государств всего мира с развитыми или развивающимися экономики. Но потребности в финансовых услугах все равно, в значительной

Бизнес онлайн от сбербанка
Услуга Сбербанк бизнес онлайн от Сбербанка России – это новая, уникальная и, несомненно удобная возможность для предпринимателей и юридических лиц управлять своими счетами в банке, а также проводить необходимые

Архив новостей
Реклама
Календарь событий
Right Left

Скасування відшкодування ПДВ при експорті сої, ріпаку та соняшнику: думка ринку (ОНОВЛЮЄТЬСЯ)

Верховна Рада проголосувала за скасування відшкодування податку на додану вартість (ПДВ) при експорті сої, ріпаку та соняшнику з 1 березня 2018 року. На думку учасників ринку, це призведе до втрат 15-18 млрд для аграріїв.

Комітет з питань податкової та митної політики подав до сесійної зали законопроект №7403-2 «Про деякі питання оподаткування податком на додану вартість операцій з вивезення за межі митної території України олійних культур» про повернення експортного ПДВ на сою та ріпак. Після страйків аграріїв в 20-ти областях та пікету під Верховною Радою комітет з питань податкової та митної політики не зміг скасувати своє рішення про подачу до сесійної зали за основу законопроекту.

Соєво-рапсове протистояння між групою переробників технічних і олійних культур і дрібними сільгоспвиробниками продовжиться наступного тижня в парламенті.

Читати по темі: Іван Мірошниченко: Неповернення ПДВ означає втрати близько 15-16 млрд грн для сільгоспвиробників

Latifundist.com cобрал думку учасників ринку і аналітиків про те, хто підливає масла в вогонь, як ці зміни позначаться на галузі і, в кінцевому підсумку, добробут кожного українця.

В'ячеслав Петрище , Глава Групи Allseeds

У всьому світі держава проводить стратегію свого розвитку, в т.ч. заохочуючи або стримуючи якісь напрямки. Практично всі країни (порівняно цивілізовані) вводять ті чи інші обмеження на експорт і імпорт в залежності від стратегії свого розвитку і спрямованості економіки. Саме держава вирішує, що краще - бути сировинним придатком або промислово розвиненою країною. Саме держава веде переговори з іншими державами про зони вільної торгівлі і тд. Чи не компанії окремі. І саме тому йому (державі) і вирішувати якісь пріоритети.

Держава підписало масу міжурядових договорів про спрощення руху нашої продукції на інші ринки, а відповідно і дало можливість наші «фермерам» отримувати додаткові мільярди доходів. Плюс дотації до них !!! І ніхто з «фермерів» не обурювався, дороги не перекривав !! А коли держава сказала, що, панове, ми хочемо, щоб в цій країні створювалася промисловість, додана вартість, і робочі місця, і ми вас просимо - вкладіть свої надприбутки не в офшори, а в нашу країну, побудуйте теж заводи тут - НІ! !! Ганьба !!! Майдан !!!

Чисто жлобство. Вибачте. Можу далі говорити, але перейду на особистості. Розумним пояснювати не треба, а дурням - не має сенсу. Просто гляньте, хто стоїть за цими акціями. Хто з них, де живе і хто за ними стоїть. Слово Україна ні в тому, ні в іншому випадку не знайдете. Гроші на Акції, за які вони так борються знайдете, а от Україна нет !!!

Всеволод Кожемяко , Засновник і генеральний директор групи компаній «Агротрейд»

Сумно, коли держава підтримує галузі за чужий рахунок. В даному випадку - за рахунок виробників. І не треба розповідати про сировинний придаток, тому що масло це теж сировину. За такою логікою, головний сировинної світової придаток в агро - це США. Хочуть підтримати, хай датують переробників прямо з бюджету, а не створюють дискримінаційні закони, що вбивають конкуренцію.

Дмитро Мотузко , Експерт зернового ринку і практик логістичного бізнесу

Залежність переробників від аграріїв набагато більше, ніж аграріїв від переробників. Єдине, що мені дуже не подобається - між нами намагаються вбити клин ті компанії, які зацікавлені в експорті сировини. Сьогодні у нас вже збудована досить потужна масложирова галузь по соняшнику і по сої. Наш конкурент сьогодні - експорт сировини.

Дмитро Мотузко: скасування відшкодування «олійного ПДВ» вигідна всім

Читати по темі

Треба було б захистити внутрішнє виробництво, щоб довести виробництво сировини соняшнику, довести до 2025 року до 15-17 млн, а сої та ріпаку - до 12 млн. Це реально. Але для цього переробники повинні платити справедливу ціну, не маючи експортної ціни. Думка у нас одна: для того, щоб розвіяти всі сумніви і тривоги аграріїв про несправедливе ціноутворення, ми запропонуємо прийняти формулу. Виглядає вона ось так: Експортний базис - логістика + ПДВ, (не включаючи ПДВ в ціну як в разі експорту сировини). В цьому випадку сільгоспвиробник як мінімум нічого не втрачає по відношенню до експорту.

Іван Мірошниченко народний депутат України, член парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

За останні 7-10 років підприємства масложирової галузі самі активно будували заводи, ніж розбалансували ринок і зумовили падіння маржинальність і заповнення цих заводів сировиною для переробки. За офіційними даними «Укроліяпром» та галузевих експертів Національної академії аграрних наук, заповнення нинішніх потужностей з переробки соняшнику, сої та ріпаку становить близько 70%. Тобто, слова лобістів «масляних» поправок про те, що тимчасові заходи по невідшкодування ПДВ потрібні для того, щоб швидко наростити додаткові переробні потужності, виглядають лицемірно і маніпулятивно.

Зрозуміло, що в нинішніх умовах переробні потужності немає сенсу розвивати. Ми хочемо підкреслити, що не виступаємо проти переробників. Більш того, ми переконані в тому, що вітчизняну переробну сферу потрібно підтримувати, і не тільки підприємства масложирової галузі, а й молочної, борошномельної галузі, вирощування овочів і фруктів і інші сфери. Слід шукати єдиний збалансований механізм підтримки і для переробників, і для товаровиробників, а не просувати відверто лобістські ініціативи на користь вузького кола зацікавлених осіб.

Марія Колесник , Заступник директора «ПроАгро Груп»

Це лобіювання того, щоб сировина залишалося в країні. По суті, мала місце конкуренція між переробниками та експортерами. Перемогли перші. І, до речі, швидше за все виграли лобісти соєвого напрямку, тому що ріпак майже повністю експортований, соняшник на 90% і так йшов на внутрішню переробку. Залишається соя. Підсумком цього ми побачимо в перший час зниження цін на внутрішньому ринку на ці культури. Надалі це стимулює будівництво переробних підприємств. Це вигідно в плані експорту в ЄС, який є великим імпортером соєвого шроту. Будемо переробляти сою в шрот.

Сергій Хлань , Народний депутат, член аграрного комітету

Це питання стоїть дуже великих грошей, і є результатом компромісу двох великих агрогрупп - «Кернел» і МХП, які використовували бюджетну ніч для проштовхування своїх інтересів. Мої юристи вже готують законопроект про скасування 180-ї правки. У парламенті багато депутатів, які як і я не хочуть брати участь в цьому пограбуванні. Упевнений, спільними зусиллями ми виправимо свою помилку. Ще раз прошу вибачення за невнімательность.Вчера Верховна Рада прийняла Податковий кодекс. Хоч і випадково, але я все ж віддав за нього голос. Приношу свої вибачення, я дуже жалкую про це. У Кодекс, перед самим голосуванням з голосу внесли 180-ту правку, яка є відверто корупційною і грабіжницької по відношенню до нашим аграріям. Ця правка позбавляє їх відшкодування ПДВ, що робить аграріїв заручником експортерів, які зіб'ють їм закупівельну ціну - саме через відсутність відшкодування ПДВ.

Красюк Віталій, начальник відділу торговельних операцій LNZ-Group

В першу чергу, скасування відшкодування ПДВ призведе до певного тиску на ринку і вплине на внутрішні ціни на олійні культури. Це створить свого роду колапс, оскільки переробники намагатимуться знизити ціну, а виробники постараються її утримати. Але на якомусь етапі все стабілізується. Це основний момент, якого ми зараз очікуємо. Щодо оподаткування, чекаємо врегулювання з боку держави.

Дмитро Скорняков , Генеральний директор HarvEast

Скасування відшкодування ПДВ при експорті цих культур - це, в першу чергу, перерозподіл прибутку всіх сільгоспвиробників України. Їх кілька мільйонів, починаючи від фермерів і закінчуючи великими виробниками, на користь 2-3 компаній. І ми всі знаємо, що це за компанії. Країна від цього сильно постраждає, адже агровиробники будуть перемикатися на виробництво інших культур. Я сподіваюся, що цю норму Президент не пропустить, адже це крайня ступінь прояву корупції.

Світлана Омельченко , фінансовий директор Agromino

Згідно тексту ЗУ про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень в 2018 році агробізнес отримав «новелу». Цитуючи закон: «З 1 березня 2018 звільняються від обкладення податком на додану вартість операції з вивезення в митному режимі експорту технічних культур товарних позицій 1201, 1205 і 1206 00 згідно з УКТ ЗЕД».
Простими словами це означає, що при експорті ріпаку, сої та соняшнику агровиробник втрачає весь накопичений податковий кредит при вирощуванні даних культур. По суті весь ПДВ кредит буде просто віднесений на витрати. Дана норма вигідна нинішнім і майбутнім переробникам сої та ріпаку, так як продукти переробки будуть експортовані зі ставкою ПДВ 0% і переробники отримають податкове відшкодування.
Але сьогодні переробних потужностей сої та ріпаку в Україні мало. Це означає що конкуренції за сировину для переробки не буде. По суті, виробник просто отримає меншу закупівельну ціну на сою та ріпак. І ця ситуація швидко не вирішиться, так як для будівництва нових переробних потужностей потрібен час. Виходить, що всі ці потужності будуть побудовані за гроші агровиробників. Ще в цій ситуації дуже турбує сам процес прийняття рішення. Це ненормально, коли істотні правила гри змінюються так несподівано для всього ринку.

Тарас Висоцький , Генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»

Скасування експортного ПДВ на сою, ріпак та соняшник для українських аграріїв призведе до прямих фінансових втрат. При збереженні поточних експортних цін на ці культури і аналогічних темпів експорту, аграрний сектор недоотримає 9-10 млрд грн. Виправлення вплине на погіршення іміджу України як надійного торгового міжнародного партнера. Очікуються невдоволення і штрафні санкції, оскільки більшість угод вже укладені. Крім того, це вплине на погіршення відносин з нашим стратегічним партнером - Європейським Союзом, оскільки 90% експорту ріпаку йшло в ЄС. В цілому ця правка означає знищення ріпаку на українському полях. В рамках 2-3 років сівозміни ріпак перетвориться на збиткову культуру. Це ще один доказ того, що довгострокове інвестування в Україну дуже ризикована.

Олександр Камінський , виконавчий директор «Україна-2001»

Я думаю, що все це зроблено з метою стимулювання переробки олійних культур всередині країни. Інших мотивів я не бачу, а бізнес пристосується - будемо експортувати олію і шрот. Для нас особливої ​​різниці в продажу немає, з ПДВ чи без ПДВ. Вона складе всього 5-7%, ми не втратимо 15-20%.

Андрій Баран , директор «Агропродсервіс»

Я вважаю, що таке рішення ВРУ негативно позначиться на товаровиробника. Можливо, на цьому зароблять переробники, але виробники рапсу, соняшника та сої втратять багато. Уже зараз трейдери припиняють закупівлю цих культур, хоча повернення ПДВ скасують з 1 березня 2018 г. Це позначиться і на ціні культур. У нас і без цього складна ситуація - з ПДВ, зі скасуванням спецрежиму. Наростає податковий тиск, це призводить до зниження рівня інвестицій. Ми не зможемо нарощувати виробництво, платити податки, щоб розвивати економіку країни. Все це буде гальмуватися. Частина бізнесу знову піде в тінь. Зрозуміло, що рішення ВРУ буде на користь переробникам олійних культур. І всі розуміють, для кого воно було прийнято. Не так сильно постраждають виробники соняшнику, але буде великої шкоди для виробників ріпаку. Тим більше, що він вже посіяно. І виходити з цієї ситуації поки що немає можливості.

Юрій Мацак, директор «Глобинського цукрового заводу»

Я вважаю, що таке рішення ВРУ призведе до третього Майдану. Адже більшість учасників попередніх Майданів - представники сільського господарства, студенти, які приїхали із сіл. І це рішення (влада) - шкідництво. Чим гірше для українців, тим краще для представників нашої влади.

Євген Пастухов , директор з розвитку EUROP Insurance Brokers

Підтримую ініціативу. Хоча з моєї точки зору було б правильно задіяти цей механізм як мінімум з нової кампанії, щоб у ринку був час для адаптації. За ріпаку, наприклад, в середньостроковій і довгостроковій перспективі це великий плюс, тому що на сьогодні експортна кампанія в Україні фактично закінчується в листопаді-грудні. Далі ринок по цій культурі зупиняється. Тому, якщо ринок ріпаку починає рости в Європі в лютому, наприклад, український виробник не має ніякої можливості отримати вигоду від цього зростання. З ростом переробки кампанія буде подовжуватися, і виробник зможе реалізувати свій товар на внутрішньому ринку за конкурентними цінами. Відносно сої, експортери в поточному МР будуть максимально вивозити сировину до весни, що створить тиск на ціни. На ціни соняшнику дане рішення позначитися не повинно, тому що практично весь обсяг переробляється всередині України.

Валерій Ласьков , генеральний директор «РОСТОК-ХОЛДИНГ»

Ви ж розумієте, що це зроблено на користь переробників України, і абсолютно не в інтересах агровиробників. Звичайно, фермери постраждають менше, ніж агрохолдинги. Адже мало хто з фермерів займається експортом. Що стосується агрохолдингів, то ми реально втратимо експорт продукції тому, що він стає не вигідним і не цікавим.

Петро Мельник , виконавчий директор Agricom Group

Для мене, як керівника, який захистив перед акціонерами бюджет, це жахливе рішення. У нас культури, за які проголосували, займають близько 40%. В черговий раз змінили правила гри, ні з ким не порадившись. Ніхто не звертав увагу на позицію ринку, тобто відбувся «договірняк», коли кулуарно зібралися і все поміняли. Ніхто не знав на ринку про ці зміни, ніхто їх не обговорював. Це рішення відкидає нас на багато років назад. Воно торкнеться не тільки нас як холдинг, а кожної людини в селі.

Це вихід з ринкових умов, коли лобіюються конкретні інтереси. Якщо ви хочете підсилити переробку - будь ласка, але робіть це цивілізовано. Дайте ринку рік-два, щоб підготуватися, може, хтось захоче інвестувати в переробні потужності. Але коли відбувається зміна правил за ніч, коли всі «сидять» в урожаї, це дуже тривожний сигнал.

Ігор Петрашко , Заступник генерального директора UkrLandFarming

Це рішення негативно позначиться на виробниках продукції. Звичайно, активізація переробки - це чудове намір. Але вона і так в олійних культурах істотно присутній, потужності достатньо великі, вони всім відомі.

Безсумнівно, що така ініціатива призведе до падіння цін на ринку. Він збалансований з точки зору експорту, тому збільшиться пропозиція на внутрішньому ринку. В цілому ж це призведе до перерозподілу коштів між виробниками і переробниками.

Ініціатива дивна хоча б з огляду на те, що у випадку з олійними культурами у нас на експорт йде переважно перероблена продукція. У плані сировини досить дорога логістика, тому для її експорту економічні стимули недостатньо великі.

Сумніваюся, що новий хтось буде заходити в переробку. По соняшнику всі гравці відомі і досить стабільні, рапс і соя - більш локальні культури. Була ймовірність, що через це рішення ВР хтось спеціально будуватиме нові потужності.

Ніхто не готувався до таких дій на ринку. Це одноразова норма, швидше за все в наступному році вона буде скасована. Це сумнівний акт, що зменшує доходи фермерів. А в цьому ніхто не зацікавлений, навіть переробники, адже тоді аграрії будуть зменшувати посіви цих культур.

Сергій Феофілов , Засновник і генеральний директор консалтингового агентства «УкрАгроКонсалт» , К.е.н.

Закон про скасування ПДВ при експорті олійних культур ви тонко назвали ініціативою. Так, звичайно, це нове, але прийнята ця «ініціатива» строго в старому стилі. Оператори ринку, в першу чергу, фермери, не готові до Такої радикальної зміни правил гри. Озимий ріпак посіяний, виходячи з можливості і прибутковості його експорту, площа під ярим ріпаком, швидше за все, скоротиться в 2018 році. До речі, можливе подальше зростання «сірої» економіки як реакція на непередбачуваність і нестабільність законодавства.

Переробка вирости и по ріпаку, и по сої - це безперечно, и це добре. Це привабливо для тих нових потужностей, які введені в 2017 р і будуть ще введені в наступному році. Але в будь-якому випадку буде потрібно 1-2 роки для пошуку ринків збуту для продуктів переробки, переорієнтація з експорту сировини на вивезення олії та шротів. Миттєву вигоду отримають, перш за все, великі і найбільші оператори ринку.

Прораховані чи все наслідки для кращої наповнюваності держбюджету - адже зміни прийняті як поправки до Податкового кодексу? Це також відкрите питання.

І, звичайно, складно давати прогнози по площі соняшнику - передбачуваність ринку знову знижується, внаслідок появи нового / старого фактора - вічне питання ПДВ.

Сергій Кравчук , генеральний директор «Галс Агро»

Таке рішення однозначно говорить про те, що в країні, на жаль, вибірково підтримуються інтереси окремих груп. Зміни приймаються без обговорення, потай, на швидку руку в кінці року. Це ніяк не може підняти ні імідж країни в світі, ні її інвестиційну привабливість. Країна працює на окремі групи лобістів, які концентрують на собі всі потоки дотацій, відшкодування ПДВ та преференції. Спостерігати за цим вкрай прикро.

Сергій Стоянов , Директор із зовнішніх зв'язків компанії Allseeds Black Sea

Рішення Верховної Ради України про скасування відшкодування ПДВ при експорті сої, соняшнику та ріпаку не приведе до скорочення посівів олійних культур. Що стосується виробників-аграріїв, які нібито сильно постраждають і перестануть вирощувати олійні культури через гіпотетичні втрати доходів, то цей аргумент не витримує ніякої критики. Хоча б тому, що за 20 років з часу введення в Україні в 1999 році експортного мита на насіння соняшнику його виробництво збільшилося в 6 разів - з 2,2 до 13 млн т. Не бачу ніякої різниці між тим рішенням і нинішнім.

З часу введення експортного мита на насіння соняшнику потужності з переробки олійної сировини в Україні збільшилися з 2,5 млн тонн в 1998 році до 21,5 млн тонн в кінці 2017 або в 8 разів, а їх використання - з 30% до 85%.

Одночасно з переробкою розвивалася і інфраструктура в морських портах, де побудовано 16 олійних терміналів і 90% масла експортується морем. А це не теоретично надумані «втрати», а наочний приклад реальних результатів захисту переробної галузі. Результатом стало не тільки відродження масложирового комплексу країни, а й перетворення його на потужний сектор виробництва, в якому встановлений баланс економічних інтересів держави, аграрної та переробної сфер, експорту та внутрішнього споживання.

Ігор Бучацький , Директор «АТФ« Агро-Дело »:

Наша компанія практично не вирощує олійні культури, в основному ми займаємося цукровими буряками і кукурудзою. Але це не найкраще рішення для заохочення переробки олійних. Витрати на маслопереробний завод складають десятки мільйонів доларів, таке можуть собі дозволити тільки великі компанії, які і без нововведень цим займалися. А змусити тих, хто просто вирощував і експортував, такими способами не вийде. Це явно вигідно тільки кільком великим компаніям, їх імена і так все знають. Ось для них і здешевили сировину. Адже якщо у фермера 4 тис. Га землі, і на 1 тис. Га він вирощував олійні йому переробка, по-перше, не цікава, по-друге, не по кишені. Олієпереробки - це бізнес, де ти заробляєш на обсязі, а не на тому, що ти випустив якесь шикарне масло.

Україна і так лідер експорту соняшникової олії, один з найбільших виробників соєвої олії та макухи, що ще від нас хочуть? До того ж, за кордоном у нас є партнери, які розраховують на нашу сировину, щоб їх виробничі потужності працювали. А якщо ми все переробимо самі, кому ми будемо це продавати? Європа захищатиме своїх переробників, їм ми не продамо. Якщо ж у нас немає виробництва олійних, і ми їх не продаємо, то виходить, що ці 20% ПДВ експортери просто заберуть у аграріїв.

Жодна розсудлива людина не може пояснити, чому раптом Україна вирішила, що ми повинні переробляти це у себе. Давайте все у себе будемо переробляти. Є певна логіка в тому, чому ми експортуємо саме ці культури. Держава повинна створювати одні правила гри для всіх і підтримувати економічну стабільність в країні.

Аграрії сьогодні виходять на акції протесту. Це правильно. Потрібно об'єднатися і виступити проти цього закону. Бо є тільки два варіанти: або його писали люди, які в цьому нічого не розуміють, або просто лобіюються конкретні інтереси, або обидва варіанти одночасно. Потрібно було проконсультуватися з фахівцями і запитати їх, до чого призведе такий закон.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші новини агробізнесу України на нашій сторінці в Facebook , Каналі в Telegram , Завантажуйте додаток в AppStore , Підписуйтесь на нас в Instagram або на нашу розсилку .

Прораховані чи все наслідки для кращої наповнюваності держбюджету - адже зміни прийняті як поправки до Податкового кодексу?
Україна і так лідер експорту соняшникової олії, один з найбільших виробників соєвої олії та макухи, що ще від нас хочуть?
А якщо ми все переробимо самі, кому ми будемо це продавати?