1 Атаева А.Г. 1 Закіров І.Д. 1
1 ФГБУН Інститут соціально-економічних досліджень Уфимського наукового центру Російської академії наук
У статті розглядаються фінансові аспекти стратегічного аудиту соціально-економічного розвитку муніципальних утворень як комплексу заходів з оцінки ефективності використання потенціалу і ресурсів території (в т.ч. економічних агентів) для досягнення стратегічних цілей на певний період часу. Проводиться аналіз відповідності фінансового потенціалу рівню фінансової самостійності муніципальних утворень Республіки Башкортостан, на основі чого пропонуються відповідні стратегії територіального розвитку, засновані на принципі врахування впливу програмних заходів комплексних планів соціально-економічного розвитку муніципальних утворень на зростання фінансової самостійності територій. Представлена модель оцінки ступеня досягнення стратегічних фінансових цілей розвитку муніципального освіти на основі формалізації графа причинно-наслідкових зв'язків між стратегічним, тактичним та оперативним рівнями управління. Запропоновано напрями розробки і реалізації заходів стратегічних планів розвитку муніципальних утворень.
фінансовий потенціал
стратегічний аудит
муніципальна освіта
регіон
1. Атаева А.Г. Механізм формування фінансової самостійності муніципального освіти: автореф. дис .... канд. екон. наук: 08.00.10. Єкатеринбург, 2011. 26 с.
2. Гайнанов Д.А., Кирилова С.А. Ефективний місто - ресурс постіндустріального розвитку // Економіка і управління: науково-практичний журнал. 2011. № 2. С. 16-22.
3. Гафарова Е.А., Нізамутдінов М.М., Орєшников В.В. Концепція формування стратегій регіонального розвитку на основі адаптивно-імітаційних моделей // Інструментарій і технології моделювання розвитку територіальних систем регіонального та муніципального рівнів: Монографія / за ред. Д.А. Гайнанова. - Уфа, ІСЕІ УНЦ РАН, 2014. 252 с. С. 83-86.
4. Закіров, І. Д. Формування стратегії розвитку муніципального освіти як соціально-економічної підсистеми регіону [Текст]: автореф. дис. ... канд. екон. наук: 08.00.05 / І. Д. Закіров. Уфа, 2010. 24 с.
5. Кобзєва, А.Ю. Моделювання міграційних потоків осіб працездатного віку в Республіці Башкортостан [Текст] / О.Ю. Кобзєва // Моделювання в управлінні організаційно-економічними системами: Матеріали Семінарів з міжнародною участю (Перм, 21 березня 2013 р 20 червня 2013 року, 19 вересня 2013 р, 07 листопада 2013) / Пермський філія ФГБУН Інституту економіки УрО РАН / Відп. ред. А.Н. Питкін.- Єкатеринбург: Изд-во ФГБУН Інституту економіки УрО РАН, 2013. Випуск XII. 288 с. С. 72-77.
6. Тепляков. Д. О. Поняття і сутність бюджетного процесу, муніципальний бюджетний процес [Текст] / Д. О. Тепляков // Конституційне й муніципальне право. 2007. №23. С. 30-33.
7. Япаров Г.Х., Уляева А.Г. Проблеми підвищення економічної ефективності управління земельними ресурсами Республіки Башкортостан [Текст] // Матеріали III Міжнародної науково-практичної конференції «В світі наукових відкриттів». Під науковою редакцією С.П. А-н. 2012. С. 281-287.
Ефективність соціально-економічного розвитку регіону багато в чому визначається ефективністю розвитку його територіальних підсистем - муніципальних утворень (МО) і ефективністю їх взаємодії один з одним, а також з економічними агентами - резидентами і нерезидентами території. Економічні агенти орієнтовані на задоволення власних інтересів, які можуть не збігатися з інтересами муніципальних утворень і самого регіону, тому особливої актуальності представляє оцінка можливостей, обмежень і загроз з урахуванням інтересів усіх сторін при розробці та реалізації управлінських рішень з розвитку різнорівневих територіальних систем, а також контроль ступеня досягнення цільових установок.
Для вирішення зазначеної проблеми авторами пропонується використовувати стратегічний аудит, який є інструментарієм не тільки оцінки і контролю, а й забезпечення взаємодії регіонального і муніципального рівнів управління. Стратегічний аудит розвитку територіальної системи є комплекс заходів з оцінки ефективності використання її потенціалу та ресурсів (в т.ч. економічних агентів) для досягнення стратегічних цілей на певний період часу. В основі стратегічного аудиту розвитку територіальної системи лежить система оцінки розвитку, що включає об'єктивні і суб'єктивні показники, траєкторія зміни яких дозволяє говорити про ступінь досягнення поставлених цілей.
Стратегічний аудит можна проводити і в частині ефективності використання фінансового потенціалу території з позиції досягнення фінансових цілей їх розвитку, зокрема фінансової самостійності. Останнє є досить актуальним у зв'язку з тим, що в останнє десятиліття стан муніципальних фінансів, незважаючи на окремі положення муніципальної реформи, погіршилися.
Перш за все знизилася фінансова самостійність місцевих бюджетів, причому ситуація змінилася кардинально: частка податкових доходів в доходах місцевих бюджетів, в 1999 році становила 69,7% на 2013 рік знизилася до 31,0%, відповідно зросла частка міжбюджетних трансфертів. Частково зниження значущості податкових доходів обумовлено і скороченням кількості місцевих податків: їх частка в доходах місцевих бюджетів в 1998 році становила 12,3%, в 2013 році знизилася до 4,7%.
Подібні проблеми набувають різні варіації в проекції внутрірегінального аналізу. Є думки, частково обгрунтовані, що фінансові аспекти муніципальної реформи зупинилися на регіональному рівні, так і не опустившись до конкретних муніципалітетів. Якщо розглянути проблему на прикладі Республіки Башкортостан, то динаміка надходжень доходів, зібраних на території республіки в бюджетну систему Російської Федерації характеризує зниження надходжень до місцевих бюджетів. З іншого боку частка надходжень до федерального бюджету також скоротилася, що свідчить про те, що спроба децентралізувати бюджетну систему зупинилася на регіональному рівні і не дійшла до муніципальних утворень. Дана тенденція характерна для багатьох суб'єктів Російської Федерації.
Аналіз фінансової самостійності муніципальних районів і міських округів Республіки Башкортостан (з точки зору частки податкових і неподаткових доходів в загальних доходах місцевих бюджетів) свідчить про двох фактах: 1) міські округи традиційно фінансово самостійним, ніж муніципальні райони; 2) за останні 7 років фінансова самостійність місцевих бюджетів зросла незначно, а за деякими муніципальних утворень і знизилася (рис. 1).
Мал. 1. Зміна частки податкових і неподаткових доходів в загальних доходах місцевих бюджетів,%
У зв'язку з цим особливого значення для МО приймає розробка і реалізація заходів, спрямованих на зміцнення і збільшення бази оподаткування за тими податками і неподаткових доходів, які дозволяють активізувати фінансовий потенціал і підвищити фінансову самостійність місцевих бюджетів. При цьому активізація фінансового потенціалу МО повинна мати стратегічний характер, а не являти собою одномоментні заходи щодо підвищення фінансової самостійності. Перш за все, це виражається в необхідності врахування під час розроблення комплексних планів соціально-економічного розвитку муніципальних утворень впливу програмних заходів на підвищення фінансового потенціалу та фінансової самостійності територій. Якщо на рівні міських округів є досить великий досвід розробки та реалізації програм соціально-економічного розвитку, що дозволяють активізувати потенціал з позицій сталого розвитку та створення умов для комфортного життя і ефективної підприємницької діяльності, то для муніципальних районів і тим більше сільських поселень дані питання є відкритими [ 2].
На сьогодні основними документами, в яких встановлюються пріоритетні напрямки діяльності МО і заходи по досягненню цільових індикаторів розвитку є стратегії і програми соціально-економічного розвитку муніципального освіти. Подібні програми і стратегії повинні забезпечувати досягнення економічної, соціальної та бюджетної ефективності. При цьому бюджетна ефективність повинна виражатися не тільки в зростанні доходів місцевих бюджетів, а й у підвищенні фінансової самостійності території (зокрема частки податкових і неподаткових доходів в доходах місцевих бюджетів і бюджетної забезпеченості території) [1].
Для виявлення МО, в яких неефективно використовуються фінансові можливості для розвитку, в статті зіставляється фінансовий потенціал (який включає крім бюджетного потенціалу фінансовий потенціал домогосподарств і господарюючих суб'єктів) з величиною фінансової самостійності (в даному випадку показник спростили і прийняли за нього частку податкових і неподаткових доходів в загальних доходах місцевих бюджетів) (таблиця 1).
Результати аналізу свідчать про те, що більшість муніципалітетів зосереджені в лівій нижній зоні таблиці - зоні низького фінансового потенціалу та фінансової самостійності. Крім того можна відзначити, що міські округи республіки традиційно мають великий фінансовим потенціалом і більш ефективно його використовують в частині забезпечення власних податкових та неподаткових доходів.
Аналіз динаміки зміни величини фінансової самостійності за аналізований період 2009-2013 рр. показав, що 70% муніципальних утворень «депресивної зони» погіршили своє становище за останні чотири роки за показником фінансової самостійності. Муніципальні райони з даної зони, у яких спостерігається зростання показника, знаходяться за значеннями обох величин ближче до зони середніх значень.
Позитивним моментом є той факт, що МО із зони середніх значень, особливо із зон I і III, в більшості своїй підвищили свій рівень фінансової самостійності. У зонах ефективного управління та високого фінансового потенціалу знаходяться тільки міські округи. Столиця республіки - ГО г. Уфа, володіючи найвищим фінансовим потенціалом, що становлять 60% від сумарної величини всіх розглянутих МО, має середнє значення фінансової самостійності.
Таблиця 1
Розподіл муніципальних утворень за показниками фінансової самостійності та фінансового потенціалу
Фінансова самостійність (частка податкових і неподаткових доходів в доходах місцевих бюджетів),%
<30%
30,1-49,9%
> 50%
Фінансовий потенціал, тис. Руб.
> 12001
Уфа (↓) [1]
Салават (↓), Стерлітамак (↓)
2001-12000
Баймакскій (↑)
I
Краснокамск (↑), Стерлитамакский (↑), Чишмінський (↑), Бирский (↓), Янаульского (↓), Дюртюлінскій (↑), Благовіщенський (↑), Кумертау (↓), Сибай (↓), Мелеузовський (↑), Ішимбайський (↑), Учалінскій (↓), Белебеєвський (↓), Уфимський (↓), Белорецкий (↑), Туймазінський (↑), Нефтекамськ (↓) II
Жовтневий (↓)
<2 000
Федоровський (↓), Зілаїрського (↑), Архангельський (↓), бурзянской (↓), Стерлібашевскій (↑), Балтачевскій (↓), Аскінське (↓), Караідельскій (↓), Мечетлінскій (↓), Міякінскій (↓), Шаранскій (↓), Біжбулякскій (↑), Татишлінской (↓), Буздякскій (↑), Благоварский (↓), Бакалінський (↓), Кугарчінскій (↓), Аургазінскій (↑), Калтасінскій (↓), Гафурійского (↑), Абзеліловскій (↑), Іглінского (↓), Ілішевський (↓), Кармаскалінскій (↓)
Куюргазінскій (↑), Давлекановском (↑), Славутський (↑), Дуванский (↓), Альшеевскій (↑), Чекмагушевський (↑), Хайбуллінскій (↑)
III
Агідель (↓)
«Депресивна зона» - низького потенціалу і неефективного його використання
«Зона благополуччя» - високого фінансового потенціалу та фінансової самостійності
«Зона неефективного управління» - високого фінансового потенціалу та низької (або середньої) фінансової самостійності
«Зона ефективного управління» - середнього або низького фінансового потенціалу та високої фінансової самостійності
Зона середніх значень
Оскільки окремі характеризуються різними поєднаннями за величиною фінансового потенціалу та фінансової самостійності, потрібно сформувати типовий набір стратегій розвитку по кожній зоні (табл.2). Виділені типові стратегії розвитку МО включають в себе набір пріоритетних видів діяльності, реалізація яких через програми і проекти забезпечує досягнення стратегічних цілей його розвитку і тим самим, зміна величини фінансового потенціалу та / або фінансової самостійності МО - «зрушення» територіальних систем по зонам (див. табл.1).
Таблиця 2
Стратегії територіального розвитку
зона
варіант розвитку
опис
«Депресивна зона»
антикризова стратегія
Розробка заходів щодо підвищення фінансової самостійності МО; зміни ставок і надання пільг по місцевих податках і зборах; оптимізації витратної частини місцевого бюджету; використання інструментів муніципальної позики
«Зона середніх значень»
Базова стратегія
Розробка заходів з розвитку традиційних галузей спеціалізації території, що визначають вже сформований її рівень соціально-економічного розвитку
«Зона благополуччя»
Соціально-орієнтована стратегія
Розробка заходів з розвитку соціальної сфери, концентрації ресурсів і зусиль з розвитку людського капіталу, вирішення соціально значущих питань для населення.
«Зона неефективного управління»
Інвестиційно-орієнтована стратегія
Розробка заходів по залученню ресурсів для активізації невикористаного потенціалу території, а також розвитку реального сектора економіки.
«Зона ефективного управління»
Інноваційно-орієнтована стратегія
Розробка заходів щодо формування нових галузей економіки замість традиційних.
Для виявлення вкладу кожного проекту / програмного заходу на кінцеву мету розвитку МО необхідна побудова моделі взаємозв'язку проектів / програмних заходів і стратегічних цілей [3].
Модель оцінки ступеня досягнення стратегічних цілей розвитку муніципального освіти будується на основі формалізації графа причинно-наслідкових зв'язків між стратегічним, тактичним та оперативним рівнями управління - дерева цілей, вершиною якого є стратегічна мета [6], а підставою - програми соціально-економічного розвитку муніципального освіти, характеризуються відповідними показниками [4].
З огляду на, що органи місцевого самоврядування виступають як господарюючі суб'єкти, що функціонують в ринкових умовах, при розробці даних програм необхідно враховувати ефективність програмних заходів з точки зору поповнення доходів місцевого бюджету. Ступінь впливу програмних заходів на податкові і неподаткові доходи місцевих бюджетів повинна бути одним з ключових параметрів вибору заходів.
Причинно-наслідковий зв'язок може бути представлена як функціональна залежність показників від причинних факторів, в якій реалізація мети (m-1) -го рівня здійснюється тільки при досягненні m-го рівня.
, I = 1, n, (1)
де 
- показник (наслідок) попереднього рівня;
- умови зміни;
- фактор, що впливає (причина);
n - число факторів на (m-1) рівні.
Досягнення стратегічної мети забезпечується реалізацією цілей низького рівня дерева «заходи → чинники → доходи місцевого бюджету → фінансова самостійність МО». В якості цільових індикаторів підвищення фінансової самостійності МО можуть виступати два показника: бюджетної автономії (частка податкових і неподаткових доходів в загальних доходах місцевих бюджетів) та бюджетної самозабезпеченості (податкові і неподаткові доходи місцевого бюджету на душу населення). В якості ключових факторів успіху виступають податкові та неподаткові доходи місцевих бюджетів, вагові коефіцієнти для яких визначаються виходячи з частки відповідного податку і неподаткового доходу в сукупних доходах місцевих бюджетів.
Що стосується факторів, що впливають на підвищення фінансової самостійності території, то кожне муніципальне утворення визначає ці фактори самостійно, з точки зору пріоритетів розвитку території, вирішення соціальних завдань, типу муніципального освіти і т. Д. Але можна дати загальні характеристики для всіх муніципальних утворень Росії. Так, при формуванні сучасних податкових і неподаткових доходів місцевих бюджетів (без урахування запропонованих змін у розподілі податкових доходів) найбільшу роль грають: доходи населення, прибуток малих і середніх підприємств, забезпеченість житлом і кадастрова вартість землі, а також відповідні складові даних факторів.
З огляду на той факт, що близько 70-80% податкових доходів МО становить ПДФО, пріоритетним завданням органів місцевого самоврядування є розробка заходів щодо підвищення рівня заробітної плати та зниження безробіття в МО, а також заходів (як регіональної, так і муніципальної політики) з регулювання міжмуніципальних і міжрегіональних міграційних потоків [5].
Два податкових доходу (єдиний податок на поставлений дохід і єдиний сільськогосподарський податок) формуються на рахунок прибутку підприємств, що знаходяться на території муніципального освіти. Величина прибутку залежить від виручки, обсягів виробництва і витрат підприємств, на які в свою чергу впливає велика кількість чинників, як залежних, так що не залежать від муніципального освіти. Перш за все, органи місцевого самоврядування можуть впливати на дохідну політику комунальних унітарних підприємств, які їм підзвітні. Однак органи місцевого самоврядування можуть вплинути і на прибуток підприємств інших організаційно-правових форм, зокрема за рахунок активної інвестиційної політики, правового регулювання, створення умов для успішного функціонування господарюючих суб'єктів, перш за все малих і середніх підприємств. Відносно великих підприємств органи місцевого самоврядування можуть надавати лише непрямий вплив (через поліпшення інфраструктури, включення їх в інвестиційний паспорт МО).
Податковою базою місцевого податку на майно фізичних осіб є інвентаризаційна вартість майна населення МО, яка визначається виходячи з площі приміщень і ступеня їх зносу. На формування даного податку відповідно впливають і доходи населення, що визначають його купівельну спроможність. Для збільшення надходжень від даного податку необхідна активна політика органи місцевого самоврядування в частині житлового будівництва, субсидування на поліпшення житлових умов, а також політика збільшення доходів домогосподарств муніципального освіти.
Другий місцевий податок - земельну є більш прибутковим для муніципального освіти і становить 3,7% від величини доходів місцевого бюджету. Незважаючи на те, що ставка місцевого податку встановлюється муніципальним освітою, її величина законодавчо обмежена. Однак органи місцевого самоврядування можуть вплинути на збільшення податкової бази по земельному податку, що залежить від площі і кадастрової вартість 1 га. І, якщо перша складова, як правило, не залежить від органів місцевого самоврядування, то друга може збільшитися за рахунок активної муніципальної політики, спрямованої, перш за все, на поліпшення інфраструктурної складової земельних ділянок муніципального освіти [7].
Таким чином, основна частина доходів місцевого бюджету формується за рахунок фінансової допомоги зверху, проте у муніципальних утворень є приховані фінансові можливості, активізуючи які муніципальне утворення може підвищити свою фінансову самостійність і забезпечити сталий розвиток в довгостроковій перспективі.
Відповідно до цього, заходи стратегічних планів розвитку муніципальних утворень повинні бути спрямовані насамперед на:
1) створення робочих місць і зниження безробіття;
2) підвищення (по крайней мере, в рамках муніципальних підприємств і установ) рівня заробітної плати працівників;
3) створення умов для розвитку малого і середнього підприємництва (в частині встановлення податкових пільг, поліпшення інфраструктури, муніципальних програм підтримки, залучення сторонніх інвестицій);
4) вирішення житлових проблем населення і підвищувати забезпеченість житлом, в тому числі через субсидування на житлове будівництво;
5) поліпшення інфраструктурної складової земельних ділянок та забезпечення ефективного їх використання.
Дана модель була реалізована на прикладі Середньостроковій комплексної програми соціально-економічного розвитку Зауралля Республіки Башкортостан на 2011-2015 рр. (Далі Програма). Заходи Програми спрямовані на вирішення ключової проблеми - збільшення дохідної складової місцевих бюджетів, враховуючи вкрай низьку частку податкових і неподаткових доходів муніципальних утворень Зауралля.
Для визначення ступеня впливу запропонованих заходів на показники бюджетної ефективності до уваги прийняті фактори підвищення фінансової самостійності місцевих бюджетів.
Основними з вищевказаних чинників є:
1. Рівень зайнятості і реальна заробітна плата працівників Зауралля, за рахунок яких формується ПДФО, що становить 60% від податкових і неподаткових доходів і більше 80% від податкових доходів МО. На величину даного податку органи місцевого самоврядування можуть впливати лише побічно, створюючи умови для збільшення доходів населення. У числі заходів Програми є інвестиційні проекти зі створення нових підприємств і розширення існуючого виробництва, перш за все в сільському господарстві і лісовій промисловості. Це дозволить знизити число безробітних в 3 рази і рівень безробіття з 2,16 до 0,5% (таблиця 3).
Таблиця 3
Прогноз факторів, що впливають на формування місцевих бюджетів Зауралля в 2010-2015 роки
фактор
2010
2011
2012
2013
2014
2015
Середньомісячна номінальна нарахована заробітна плата працівників великих і середніх підприємств і некомерційних організацій, руб.
11496,8
12706,3
14044,4
15520,6
17245,0
22893,6
Число безробітних громадян, зареєстрованих в центрах зайнятості населення, в% до 2010 року
100,00
87,99
75,49
54,34
39,05
33,33
Рівень зареєстрованого безробіття,%
2,16
2,05
1,85
1,60
1,20
0,50
Обсяг відвантажених товарів власного виробництва, виконаних власними силами робіт і послуг, у% до попереднього року
90,60
125,20
117,20
111,20
109,80
109,70
Інвестиції в основний капітал на душу населення, в% до попереднього року
98,70
169,20
132,20
97,90
98,00
99,70
Забезпеченість житлом на душу населення, кв. м на людину
20,2
21,9
23,2
23,7
24,1
25,7
З іншого боку, в результаті розширення виробництва, залучення інвестицій, збільшення обсягів продажів середня заробітна плата в Зауралля до 2015 року може збільшитися в два рази (з 11496,8 руб. До 22893,6 руб.). В цілому реалізація заходів дозволить збільшити надходження до місцевого бюджету від ПДФО в 1,85 рази до 2015 року в порівнянні з рівнем 2010 року.
2. Прибуток малих і середніх підприємств.
Другим за значимістю податковим доходом муніципальних утворень є податок на сукупний дохід - єдиний податок на поставлений дохід і єдиний сільськогосподарський податок, що стягуються за спрощеною системою оподаткування. Основними платниками податків даних податків є суб'єкти малого та середнього підприємництва, індивідуальні підприємці.
В рамках формування інфраструктури розвитку Зауралля запропоновані заходи щодо створення доступної інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва, які передбачають субсидування їх як на стадії створення бізнесу, так і в процесі їх функціонування. В рамках Програми пропонується забезпечити зростання в 2011-2015 роках кількості знову зареєстрованих суб'єктів малого підприємництва від 150 до 200 суб'єктів щорічно. Це дозволить збільшити за 5 років фізичний обсяг виробництва продукції суб'єктів малого підприємництва за рахунок додаткових інвестицій і субсидій на 67%, а також виручку і прибуток даних підприємств - базу оподаткування для ЕНВД і ЕСХН. Таким чином, заходи Програми дозволять збільшити за 2011-2015 роки надходження від податків на сукупний дохід на 61%.
3. Забезпеченість житлом.
Менше 1% від податкових доходів муніципальних утворень становить місцевий податок - податок на майно фізичних осіб, базою оподаткування якого є інвентаризаційна вартість майна населення муніципального освіти. В результаті запропонованих заходів забезпеченість житлом на душу населення може збільшитися до 2015 року з 20,2 до 25,7 кв. м / чол., або на 27,2%, що, в свою чергу, збільшить надходження від податку на майно фізичних осіб на 35%.
4. Збирання податків.
Основним місцевим податком, на оподатковувану базу якого органи місцевого самоврядування можуть впливати, - земельний податок, який розраховується виходячи з площі земель муніципального освіти і кадастрової вартості 1 га. Заходи забезпечують поліпшення транспортної доступності, інфраструктури, якості землі, а також зростання збирання земельного податку насамперед за рахунок підвищення грошових доходів населення. У сукупності ці фактори можуть дозволити збільшити надходження від земельного податку в середньому в 1,5 рази.
В ході реалізації заходів доходи місцевих бюджетів в порівнянних цінах повинні збільшитися на 35% в порівнянні з 2010 роком. Зростання передбачається забезпечити, перш за все, за рахунок більш високого темпу зростання податкових і неподаткових доходів (в 2 рази в порівнянних цінах за аналогічний період), що дозволить збільшити частку податкових і неподаткових доходів з 29,54 до 40,44%.
Результати розрахунків показали, що бюджетна ефективність заходів Програми виражається в прирості бюджетної забезпеченості з 4,07 до 7,37 тис. Руб. / Чол., Бюджетної автономії з 30 до 40% частки податкових і неподаткових доходів у сукупних доходах місцевих бюджетів. Дисконтований приріст бюджетної забезпеченості Програми складе 0,5 тис. Руб. / Чол. Таким чином, заходи Програми дозволять значно підвищити фінансову самостійність муніципальних утворень Зауралля Республіки Башкортостан.
Робота виконана за фінансової підтримки гранту РГНФ № 13-12-02007 «Регіональний конкурс" Урал: історія, економіка, культура "2013 - Республіка Башкортостан»
рецензенти:
Гайнанов Д.А., д.е.н., проф., Директор Федерального державної бюджетної установи науки Інституту соціально-економічних досліджень Уфимського наукового центру РАН, м Уфа;
Гатауллін Р.Ф., д.е.н., проф., Головний науковий співробітник Федерального державної бюджетної установи науки Інституту соціально-економічних досліджень Уфимського наукового центру РАН, м Уфа.
бібліографічна посилання
Атаева А.Г., Закіров І.Д. СТРАТЕГІЧНИЙ АУДИТ ЯК ІНСТРУМЕНТАРІЙ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ КОМПЛЕКСНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ і муніципальних УТВОРЕНЬ: ФІНАНСОВІ АСПЕКТИ // Сучасні проблеми науки та освіти. - 2014. - № 6 .;
URL: http://www.science-education.ru/ru/article/view?id=15352 (дата звернення: 15.06.2019).
Пропонуємо вашій увазі журнали, що видаються у видавництві «Академія природознавства»
(Високий імпакт-фактор РИНЦ, тематика журналів охоплює всі наукові напрямки)
Ru/ru/article/view?