19.08.2016, 15:37:31
Войти Зарегистрироваться
Авторизация на сайте

Ваш логин:

Ваш пароль:

Забыли пароль?

Навигация
Новости
Архив новостей
Реклама
Календарь событий
Right Left

Шукач | Пам'ятний знак на честь 125-річчя Рудничній лікарні в Макіївці

Оцінка: 0/0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

У Макіївці по вулиці Шпитальній, 1 розташована Руднична лікарня, яка відзначила в 2011 році свій 125-річний ювілей. Про цю подію в лікарняному парку встановлено пам'ятний знак.

Біля витоків створення лікарні стояв її головний лікар Гавриїл Євгенович Горбачов, який прибув в Дмитріївськ (нині Макіївка) в 1886 році і перетворив колишню пересильну тюрму до лікувального закладу.

Народився Г.Е.Горбачев в Таганрозі, де закінчив ту ж гімназію, в якій класом старше навчався ще один майбутній лікар, який став великим російським письменником, - А.П.Чехов. Потім закінчив медичний факультет Харківського університету і почав працювати на Богодухівському руднику, звідки і був запрошений працювати в лікарню Російсько-Донецького товариства, яке об'єднувало багатьох шахтовласників Макіївського гірничопромислового району.

Рудбольніца починалася з п'яти ліжок в приймальному покої. Але з перших же днів Г.Е.Горбачев почав домагатися збільшення лікарняних місць. Спершу до 10 ліжок, потім все більше і більше ... Поруч з ним працювали такі ж, як і він, віддані справі, до фанатизму захоплені медициною люди.

Разом з ним у витоків становлення нинішньої міськлікарні стояли фельдшер, він же фармацевт, Яків Герасимович Ушаков, акушерка Пелагея Іванівна Шишкіна, колишній селянин з Київщини Григорій Федорович Пуцька, що стала в армії ротним фельдшером, син тамбовського селянина Андрій Єгорович Караєв, екстерном склав іспити на звання фельдшера, інші, що прийшли до нього в перший рік або через п'ять-десять років. Були ще доглядальниця і служитель, який займався господарством і обслуговував покійницьку. Їх імена невідомі.

Йшов час. Потік хворих збільшувався в міру появи нових шахт і зростання населення, однак скупі шахтовласники виділяти кошти на розширення лікарні не поспішали. Але Г.Е.Горбачев був людиною наполегливим, енергійним, умів переконати, довести, домогтися. Вже до початку XX століття у лікарні з'явилися три нових корпусу, де розмістилися хірургічне, гінекологічне та інфекційне відділення, з'явилося невелике приміщення для аптеки, розширилися підсобні служби - пральня, кухня, кінний двір.

Напередодні революції 1917 року копальнева лікарня була чималим на той час медичною установою: в п'яти будинках розташовувалися чотири відділення, в яких працювали шість лікарів, середній і молодший медперсонал з 50 осіб. Лікарня мала вже 90 ліжок.

Помер Г.Е.Горбачев в червні 1924 року, заразившись під час операції робітника з гнійним плевритом. На могилу лікаря хворі поклали вінок з написом: «Незабутня пам'яті дорогого доктора Гавриїла Євгеновича Горбачова».

А лікарня продовжувала розвиватися перетворившись на початок Великої Вітчизняної війни в найбільше лікувальний заклад Донбасу, яке і сьогодні відіграє важливу роль в системі охорони здоров'я.

Джерело № 1:

Джерело № 2:

Джерело № 3: