- Анатолій Недосека
- Леонід ЛОБАНОВ
- Володимир ТРОЇЦЬКИЙ
- Костянтин ЮЩЕНКО
- Георгій Маринське
- Юрій БУТЕНКО
- Ігор ПЕТРИК
- Михайло ЛАКТІОНОВ
- Микола ВИСОКОЛЯН
- Микола Бондюка
Завдяки існуючим з 1934 року Інституту електрозварювання імені Є. О. Патона (ІЕЗ) Україна залишається одним зі світових лідерів зварювальних технологій, область застосування яких включає не тільки будівництво транспортні, а й енергетику, хімічний комплекс, аерокосмічну індустрію, двигунобудування. Зварювальні технології застосовуються в усіх видах виробництва, де використовуються метали, - на землі, під водою і навіть в космосі.
З 1953 року і до теперішнього часу директором Інституту електрозварювання є академік Борис Євгенович Патон. І саме з його ім'ям пов'язаний розквіт цього наукового центру. У 1940-х рр. технології, розроблені ІЕЗ, багато в чому визначили небувало високі темпи післявоєнної відбудови інфраструктури СРСР. У 1950-х рр. вчені заклали основи спеціальної електрометалургії, за допомогою якої промисловість отримала безліч нових металів і сплавів найвищої якості і надійності. Це стало другою спеціалізацією інституту.
ІЕЗ вніс свою лепту і в створення ракетно-ядерного щита, розробивши нові матеріали і способи їх з'єднань, і в енергетичну безпеку країни, беручи участь у виробництві магістральних трубопроводів з Сибіру до Європи.
Як значиться на сайті інституту, в 1969 р на борту космічного корабля «Союз-6» льотчик-космонавт Валерій Кубасов першим в світі здійснив унікальний експеримент зі зварювання електронним пучком, плазмою і плавиться на установці «Вулкан», створеної в ІЕЗ. Так було покладено початок космічним технологіям зварювання.
А в 1984 р космонавти Світлана Савицька і Володимир Джанібеков вперше у відкритому космосі виконали зварювання, пайку, різання і напилення електронно-променевим інструментом, розробленим і виготовленим в Інституті електрозварювання.
Приблизно тоді ж у Києві почало розвиватися медичний напрямок зварювання. Вчені ІЕЗ вперше в світі навчилися зварювати живі тканини і судини. І зараз цей напрямок активно розвивається.
Сьогоднішня присутність в нашому житті ІЕЗ ім. Патона, можливо, не настільки помітно. Але ця організація продовжує відігравати важливу роль в житті країни, надаючи їй неоціненну послугу в справі оцінки стану стратегічних об'єктів підвищеної небезпеки (автодорожніх і залізничних мостів, нафто-, газопроводів, хімічних виробництв і т. Д.). Якщо взяти до уваги, що промислово-транспортна інфраструктура не оновлюється як мінімум два десятиліття, виходить, що Україна вченим ІЕЗ багато чим зобов'язана.
Напевно, тому, що зварювальники мають повне право відзначати всі професійні свята в галузях, де потрібні їхні навички і вміння, вони не мають свого офіційно затвердженого свята. Але неофіційно День зварника на пострадянському просторі відзначають в останню п'ятницю весни. На цей час традиційно припадає пік будівельних робіт і виробничої активності.
У цьому році День зварника святкували 31 травня.
«2000» приєднуються до прозвучали в цей день привітань і пропонують свою дошку пошани зварників, на якій ми помістили портрети не тільки вчених-теоретиків, але і виробничників-практиків. Ці люди, як і багато інших героїв цієї професії, заслуговують морального і матеріального заохочення і суспільного визнання.
Анатолій Недосека 
З 1983 р Анатолій Якович очолює відділ технічної діагностики зварних конструкцій ІЕЗ ім. Є. О. Патона НАН України. А з 1993-го є заступником голови комітету Держспоживстандарту з технічної діагностики та неруйнівного контролю.
Ця область має дуже важливе значення для прогнозування ресурсу зварних з'єднань, покриттів, матеріалів і конструкцій в процесі їх експлуатації. Вчений розробив і впровадив в практику розрахунків вектор стану матеріалів (ВСМ), що дозволяє статистичним методом аналізувати етапи руйнування матеріалів при їх деформації і поетапно передбачати хід цього процесу.
Серед практичних результатів його роботи - введення в експлуатацію п'яти систем безперервного моніторингу на об'єктах хімічного виробництва (4 сховища аміаку діаметром 52 м, висотою 21 м, кілометрову ділянку аміакопроводу через Дніпро).
Менш ніж за два десятиліття продіагностовано більше тисячі об'єктів.
Леонід ЛОБАНОВ 
Леонід Михайлович керує відділом «Оптимізація зварних конструкцій нової техніки» ІЕЗ і комплексною програмою прикладних досліджень НАН України «Проблеми ресурсу і безпеки експлуатації конструкцій, споруд та машин» ( «Ресурс»), яку очолює директор ІЕЗ і президент НАНУ Борис Патон.
За півстоліття роботи в ІЕЗ академік НАНУ Володимир Лобанов створив не мають світових аналогів портативні голографічні прилади, що дозволяють проводити дослідження напруженого стану і якості об'єктів. Розроблені ним способи і техзасоби усунення зварювальних деформацій були використані при створенні комплексу «Енергія-Буран» та інших ракетно-космічних систем.
Під керівництвом Л. М. Лобанова були введені в експлуатацію нові типи зварних конструкцій, в тому числі високонавантажені з високоміцних сталей, унікальні перетворюється обсягу легкі будівельні металоконструкції, прогонові будови мостів.
Володимир ТРОЇЦЬКИЙ 
Володимир Олександрович з 1976 р керує в ІЕЗ відділом «Неруйнівні методи контролю якості зварних з'єднань».
Під його керівництвом розроблені і впроваджені в промисловості магнітні дефектоскопи на основі потужних рідкісноземельних металів, налагоджений їх серійний випуск.
На Харцизькому трубному заводі, який в СРСР був монополістом з виробництва труб великого діаметра для магістральних трубопроводів високого тиску, створена система неруйнівного контролю якості та впроваджено багато зразків спеціального обладнання.
Вчений відомий створенням унікальних методик дозволу неординарних завдань дефектоскопії, в тому числі для діагностики протяжних закритих металоконструкцій (труби, рейки, опору і т. П.) Без розкопу і зняття ізоляції.
В останні роки на посаді заступника голови технічного комітету ТК-78 Держспоживстандарту професор Троїцький брав участь в підготовці і гармонізації більше 30 стандартів України.
Костянтин ЮЩЕНКО 
Костянтин Андрійович - заступник директора з наукової роботи ІЕС (керує відділом з 1983 р), академік НАНУ з 2003 року, серйозний фахівець в області створення нових конструкційних матеріалів. Під його керівництвом розроблено понад 50 нових марок сталей, зварювальних дротів, електродів, флюсів.
Багато зі створених ним покриттів знайшли застосування в авіаційному двигунобудування.
Коло інтересів вченого досить широкий. Серед опублікованих ним робіт є мають відношення до перспективних розробок в енергетиці (в т. Ч. До елементів першого в світі термоядерного реактора ITER, що будується у Франції), хімічної промисловості (конструкційні матеріали для регенераційних цистерн сірчистої кислоти), медицині (нержавіючі стали для виготовлення ендопротезів) і навіть до монетного справі (корозійностійкі стали для монетного виробництва).
Він один з керівників цільової програми НАН України «Ресурс».
Георгій Маринське 
Георгій Сергійович - виконавчий директор відразу двох організацій, створених ІЕЗ і мають важливе значення для практичної реалізації розробок інституту. Це науково-технічний комплекс і технопаpк «ІЕЗ ім. Є. О. Патона »і СП« Дослідницький центp «Пpатт енд Вітні Патон».
Один з основоположників застосування зварювальних технологій в медицині.
Практичні експерименти по з'єднанню м'яких тканин методом біполярної коагуляції були розпочаті в Інституті клінічної та експериментальної хірургії і лікарні «Охматдит», а потім в експериментальному відділенні Інституту хірургії і трансплантології. Показові операції, проведені в Луісвільском університеті (США), американські хірурги назвали «технологіями, здатними привести до перевороту в хірургічній практиці».
В даний час метод електрозварювання живих тканин широко застосовується поряд медичних установ Києва, Донецька і клінік США. За цей час так було прооперовано понад 2 тис. Пацієнтів.
Юрій БУТЕНКО 
Юрій Васильович - головний зварювальник держпідприємства «Зоря-Машпроект» (Миколаїв). Воно проектує і виготовляє газові турбіни для морських судів, електроенергетики і газотранспортних магістралей.
Величезний виробничий досвід дозволив Юрію Бутенко стати фахівцем в галузі зварювання високоміцних середньолегованих і жароміцних сталей, а також сплавів на нікелевій основі, в тому числі вакуумної пайкою. Деякі його роботи удостоєні дипломів НТО ім. Академіка Крилова. А за розробку і впровадження технології зварювання великогабаритних конструкцій з високоміцних сталей з підігрівом в співдружності з фахівцями ЦНДІ КМ «Прометей» (С-Петербург) він був удостоєний премії ім. Ломоносова.
Юрій Васильович - доцент кафедри зварювання Національного університету кораблебудування, готує кадри інженерів-зварювальників. Нагороджений медалями «100 років підводним силам Росії» і «50 років атомному підводному флоту Росії».
Ігор ПЕТРИК 
Ігор Андрійович - головний зварювальник ПАТ «Мотор Січ» (Запоріжжя) - найбільшого в світі виробника авіадвигунів, а також газотурбінних агрегатів. Ця продукція експлуатується в 120 країнах.
Багато із запорізьких двигунів - світові лідери у своєму класі: АІ-25ТЛ піднімає в небо понад три тисячі навчально-тренувальних і навчально-бойових літаків з 40 країн, на вертолітних двигунах сімейства ТВ3-117 літають в 61 країні, в тому числі практично всі російські вертольоти середньої вантажопідйомності, двигун Д-18 виготовлявся для найпотужніших в світі транспортників Ан-124 «Руслан» і Ан-225 «Мрія», Д-136 визнаний найпотужнішим з існуючих вертолітним двигуном.
Технології плазмового і газоплазмового напилення електронно-променевого зварювання, детонаційного напилення дозволяють «Мотор Січі» виробляти продукцію, яка не має аналогів в світі і використовується не тільки для виготовлення нових агрегатів, а й для продовження ресурсу авіадвигунів, випущених раніше.
Михайло ЛАКТІОНОВ 
Михайло Олександрович - начальник управління головного зварника Сумського НВО ім. Фрунзе, одного з найбільших в Європі виробників газоперекачувальних агрегатів і комплектних компресорних станцій, широкої номенклатури насосів, компресорів, центрифуг, обладнання для хімічної, газової та нафтопереробної промисловості, а також АЕС.
Десять років тому зварювальні технології підприємства були атестовані за правилами атомної енергетики і стандартам ASME, чинним в Америці і Азії. А в минулому році НВО стало першим багатопрофільним підприємством в Україні, зварювальне виробництво якого сертифіковане на відповідність системі ISO 3834.
Цьому передувала велика підготовча робота. Була гармонізована зі стандартами ISO нормативна документація, що застосовується при зварювальних операціях. А це - 150 атестованих зварювальних технологій, в тому числі зварювання посудин, що працюють під тиском, котлів, промисловість і сільське господарство та ін.
Микола ВИСОКОЛЯН 
Микола Васильович - головний зварювальник ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» (Кременчук Полтавської обл.). Це одне з провідних підприємств транспортного машинобудування і єдине в Україні, яке випускає і вантажні, і пасажирські вагони.
Микола Високолян очолює службу головного зварника технологічного управління з 1989 р
За ці роки він в числі перших вагонобудівників пройшов навчання в ІЕЗ, а потім в Німеччині, де отримав диплом «Європейський інженер-зварювальник». Неодноразово очолював команду КВБЗ на всеукраїнських і міжнародних професійних змаганнях і займав перші і призові місця. Очолює Полтавське відділення Товариства зварників України.
Микола Васильович був активним учасником створення першого українського швидкісного поїзда - столичного експреса Київ - Харків. За цю роботу в складі авторської групи заводу в 2005 р був удостоєний Державної премії.
Микола Бондюка 
Микола Миколайович - начальник рейкозварювальна поїзда РСП-39 (ст. Верховцево Дніпропетровської обл.) Придніпровської залізниці. Він користується заслуженою повагою колег, адже його робота - наочний приклад того, як зварювальні технології дозволяють підвищити швидкість і надійність залізничного сполучення.
Придніпровська залізниця. д. була першою в СРСР, де почали застосовувати технологію бесстиковочного «оксамитового» шляху. Для цього за допомогою спеціального обладнання зварюються стики рейок безперервної протяжністю до 700 м і більше.
Такі ділянки в рамках проекту підвищення швидкостей руху були покладені на всіх головних напрямках залізниць України. Технологія дозволила збільшити швидкість пасажирських поїздів на окремих ділянках до 120 км / год і з'єднати найбільші регіональні центри країни і столиці швидкісними експресами.
Зараз «Укрзалізниця» готується до нового етапу розвитку швидкісного сполучення. У числі перших модернізацію колійного господарства почне зварювальний потяг РСП-39 Миколи Бондюка.
Не знаєте, де можна замовити сучасне і якісне зварювальне обладнання, яке так необхідно для вашої роботи? Пропонуємо вам зайти на сайт svarkaland.ru і прочитавши інформацію більш детально, що вам допоможе надійний постачальник зварювального обладнання . Дізнавайтеся вартість зварювального устаткування, читайте відгуки і ви зрозумієте, що це саме те, що вам потрібно!
Шановні читачі, PDF-версію статті можна скачати тут ...
Не знаєте, де можна замовити сучасне і якісне зварювальне обладнання, яке так необхідно для вашої роботи?