Водопостачання та водовідведення в Казахстані за 2016 рік
На одного селянина в Казахстані доводиться в три рази менше води на добу, ніж на одного городянина. На розвиток водопостачання в селах держава виділила в 5 разів більше коштів, ніж рік тому
Водопостачання - інфраструктура життєзабезпечення, є 6-ий з 17-ти цілей в області сталого розвитку ООН. На сьогоднішній день запасів прісної води досить, щоб забезпечити кожного жителя планети, але через слабку інфраструктури щороку мільйони людей, більшу частину з яких складають діти, вмирають від хвороб, пов'язаних з неадекватними водопостачанням, санітарією і гігієною (текст ООН).
За підсумками 2016 року в Казахстані 88% міських населених пунктів підключені до центрального водопостачання та 84% до водовідведення. У той час як в сільській місцевості показник склав лише 52% і 11%, відповідно, що характерно для країн з дуже низькою щільністю населення *.
* Щільність населення РК за даними за 2015 рік склав 6,3 людини на 1 км2 (в сільській місцевості 4 чол / км2). США - 34 чол / км2, РФ 8,6 чол / км2.
На початок поточного року щільність міських мереж водопостачання склала 2 км / км2. Щільність сільських мереж значно нижче - 0,16 км / км2. Якщо на одного городянина доводиться в середньому 100 літрів води в день, то на одного селянина припадає лише 32 літра в день.
Але розвиток інфраструктури не встигає за населенням. У порівнянні з 2014 роком середній показник водопостачання скоротився на 1,03 літра на людину в день. Найбільша потреба в централізованому водопостачанні у сіл Жамбильській і Атирауської областей, де на одного селянина доводитися в 4 рази і в 5 разів менше води, відповідно, ніж на одного живе в місті.
Що стосується стічних вод, то через щільність населення показники в міських і сільських місцевостях різняться ще значніше. За 2016 рік у містах було пропущено 618,4 млн л стічних вод, що в 30 разів перевищує показник у сільській місцевості - 21,4 млн літрів.
Якщо в минулому році пріоритет у фінансуванні віддавався містах, а також мономістам і малим містам, то з цього року держсектор буде активніше підтримувати інфраструктуру сіл через надання цільових трансфертів.
Нагадаємо, що в 2016 році було виділено 35,2 млн тенге на розвиток водопостачання в містах і лише 6 млрд тенге в селах. В цьому році виділяється 31 млрд тенге на сільські населені пункти, що в 5 разів перевищує обсяг минулого року.
Для порівняння, в 2016 році в селах було реалізовано 17 проектів, введено 11 об'єктів водопостачання та водовідведення, в цьому році в планах реалізувати 123 проекту, ввести 72 об'єкти.
З 2018 року розпочато проект субсидування здешевлення вартості послуг з подачі питної води гарантованої якості, а також подачі води в необхідній кількості, за груповими і локальним системам водопостачання для сільського населення. Щорічно на ці проекти буде виділятися близько 2 млрд тенге. 800 тисяч чоловік з 400 сільських населених пунктів щорічно отримуватимуть воду по субсидованому тарифу в кількості 25 млн м3.