19.08.2016, 15:37:31
Войти Зарегистрироваться
Авторизация на сайте

Ваш логин:

Ваш пароль:

Забыли пароль?

Навигация
Новости
Поход в Холодный Яр

Если вы ищете, чем заняться в выходные, любите походы и природу Украины, то вероятно вам понравится поход. Поход в Холодный Яр, если точнее. Холодный

Увлекательный тур пешком по Карпатам

Украина самая большая страна Европы с неплохой инфраструктурой и разнообразием ландшафта. Здесь действительно есть, что посмотреть, от памятников славянской старины до изумительных природных красот.

Бизнес план кредитного потребительского
Финансовый рынок нашей страны довольно развит, что в общем-то характерно для государств всего мира с развитыми или развивающимися экономики. Но потребности в финансовых услугах все равно, в значительной

Бизнес онлайн от сбербанка
Услуга Сбербанк бизнес онлайн от Сбербанка России – это новая, уникальная и, несомненно удобная возможность для предпринимателей и юридических лиц управлять своими счетами в банке, а также проводить необходимые

Архив новостей
Реклама
Календарь событий
Right Left

Життя в Німеччині: українки скаржаться на послуги в сфері краси, а журналісти знімаються в кіно

  1. У Німеччині наші сумують за ковбасі, а стрижуться і лікуються у своїх
  2. Єна: слінг, гори і мрії про котлетки
  3. Берлін: Шерліз Терон, суші і 100-200 євро за зйомки
  4. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
  5. Гамбург: любов, табу на парасолі і халтурники-лікарі
  6. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ
  7. Майнц: німецька скупість і ностальгія з Утьосовим
  8. АВТОРИ:
  9. Орфографічна помилка в тексті:

28 травня 2018, 6:57 Переглядів:

У Німеччині наші сумують за ковбасі, а стрижуться і лікуються у своїх

28 травня 2018, 6:57 Переглядів:   У Німеччині наші сумують за ковбасі, а стрижуться і лікуються у своїх   Олег Красилівський в Берліні

Олег Красилівський в Берліні. Велика кількість сортів пива безсумнівно радує наших співвітчизників. Фото: архів О. Красилівського.

Сьогодні в об'єктиві спецпроекту "Українці в світі" - Німеччина. Потік наших емігрантів сюди, починаючи з XIX століття, досить високий. Першими були студенти і трудові мігранти. У 1915 році в країні масово осідали українці з числа колишніх військовополонених, які воювали за Російську імперію. Вони об'єднувалися в союзи, багато робили для збереження українських традицій та культури. Зараз наших співвітчизників залучають великі заробітки і можливість часто бувати на батьківщині - ціни на рейси лоукостів цілком прийнятні.

Історії наших героїв дуже різні, як і думки про країну. Марія Литвинчук, Юлія Кочубей, Олег Красилівський та Альбіна Салата розповіли "Сегодня" про життя емігрантів.

Єна: слінг, гори і мрії про котлетки

"У дитинстві моя подруга поїхала з батьками з України в Німеччину, - каже Марія Литвинчук. - Щороку вона приїжджала з розповідями і смачними презентами до нас в школу, а я вже почала мріяти про навчання в цій країні. Ще будучи студенткою київського вузу, поїхала до Німеччини, працювала в родині, а на сесії в Україну їздила під час відпустки. Потім в якості волонтера отримала місце в дитячому будинку в місті Гота. Потім пішла на мовні курси: щоб вступити в німецький університет, потрібен хороший рівень.

Створення сім'ї і народження двох синів трохи відсунули плани щодо навчання, і ось уже 10 років я живу в Єні. Мій чоловік - одесит, і за цей час близьких німецьких друзів нам завести не вдалося. Зараз моє коло спілкування - матусі з пісочниці. Коли зустрічаємося з нашими дівчатками - всі розмови про дітей. Німкені про це не говорять, їх цікавить лише тема декретних виплат.

"У нього вночі була температура 39, дали парацетамол, і все добре, можна йти в сад", - говорив тато одногрупника мого сина в дитячому саду. У Німеччині є різні за концепцією садки. Є ті, що орієнтовані на спілкування з природою (діти і в дощ, і в сніг ходять в ліс), є двомовні. У концепції нашого саду вказано: інтеграційний і інтеркультуральний. Моєму синові Сему три роки, але він не хоче говорити по-німецьки. Запитала одного разу виховательку, які слова вивчив син. Вона каже: "Ja" і "Brot". У садок, де обіцяли займатися розвитком мови, дитина ходить уже рік!

Годують дітей якийсь розігрітій бурдою. І тут розумієш, якими прекрасними і свіжими були наша шкільна котлетка з гречкою!

З плюсів: дитячі майданчики на кожному кроці, розвиваючі кафе. Молодшому синові 8 місяців, і він насолоджується принадами PEKiP (Програма "Батьки і діти - перший рік". - Авт.). Пологовий будинок в Німеччині - окрема тема. З собою треба брати тільки паспорт і медкарті, і все! Лікарняна каса оплачує по два курси для мами і дитини, плюс - відновну гімнастику після пологів. Курси такі: канга - мама танцює з дитиною в слінгу (зазвичай діти відразу засипають у процесі), спорт з колясками, нордик канга - немовля в слінгу, а мами ходять по горах і горбах.
В районі лобеду, де ми живемо, багато іноземців. Тут все дуже дружні, спілкуються, разом відзначають дні народження дітей. Правда, о 19:00 дитячі майданчики вже порожні: у німців вечерю за розкладом. Ми ж з дітьми гуляємо, поки не стемніє!

В цьому році плануємо показати нашим хлопчикам Одесу. А я намагаюся їздити до рідних в Україну щоліта. Родина є батьківщина, що не кажи ... "

Марія. Захоплюється пологовими будинками і в шоці від дитячих садків. Фото: архів М. Литвинчук

Берлін: Шерліз Терон, суші і 100-200 євро за зйомки

Вперше побувавши в 1990 році в Берліні, киянин Олег Красилівський закохався в це місто назавжди. Але про переїзд тоді не йшлося - наш герой освоював шоубіз: в 1997 році в якості головного режисера провів перший в Україні міжнародний конкурс SuperModel of The World - Ukraine (до речі, кастинг тоді відсіяв і починаючу модель Катю Осадчу). І тільки в 2011 році мрія Олега збулася.

"У Берліні я продовжив кар'єру журналіста, - розповідає герой. - Тут мені вдалося поспілкуватися з поетом Євгеном Євтушенком, скульптором Михайлом Шемякін, французьким актором Венсаном Касселем, голлівудським режисером Майклом Манном, німецьким актором Гойко Мітічем (відомим як Чингачгук) і іншими. Але еміграція - така штука, яка не дозволяє сидіти і чекати манни небесної. Тут потрібно постійно бути в тонусі і освоювати нові професії. Багато з українців, яких я знаю, без удаваної сором'язливості погоджуються на роботу в масовці н зйомках кіно. Я теж втягнувся: знімався в ролях другого плану на кіностудії Бабельсберг (колишня кіностудія НДР "Дефа"). Мені пощастило взяти участь в серіалах "Вавилон-Берлін" Тома Тиквера, "Кудамм-59", "Дзвонити поліції 101" ( грав поліцейського). У картині "Вибухова блондинка" з Шерліз Терон у мене була зовсім невелика роль, але зате тепер є автограф зірки. за один знімальний день платять 100-200 євро, і за тиждень можна пристойно заробити. А одного разу мене запросили в масовку фільму з Тілем Швайгер у головній ролі. Дія відбувалася в японському ресторані, і ми протягом цілого дня просто сиділи і їли суші! Відмінно провели час, ще й заробили.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Нещодавно я грав радянського солдата у фільмі про Другу світову війну: "охороняв" нацистських злочинців - Кейтеля, Шпеєра, Деніца. Але виявилося, що моє довге волосся не вписуються в образ доблесного воїна Червоної армії. Довелося обрізати ... А ось бороду-іспанку не чіпали - хоча колеги по майданчику жартували, що я з нею більше схожий на мушкетера, ніж на солдата.

Часто пишу статті як для місцевих сайтів, так і для видань в Україні. Вийшла пробним накладом моя невелика книга спогадів про перші дні в Німеччині після падіння Берлінської стіни: з іронічною назвою "Матрьошка з Берліна". Емігрантам вона сподобалася, просять продовження.

За 7 років життя в Берліні добре вивчив місто, зараз пробую себе ще й у ролі гіда.

Працевлаштування в Німеччині передбачає хороший рівень знання мови. І, перш ніж тебе візьмуть на контракт, потрібно 2-3 тижні попрацювати безкоштовно.

Це країна, де всім править закон. Часом дратує, що будь-яке звернення до держустанови вимагає попередньої листування і довгого очікування записи в кабінет. Навіть електронні листи тут мають юридичний статус документа. Та ж історія з медициною: щоб потрапити до хорошого фахівця, потрібно довго чекати. Радує, що серед лікарів багато наших співвітчизників і можна спілкуватися з ними рідною мовою ".

Увійшов в роль! Заради фільму Олег навіть підстригся

Гамбург: любов, табу на парасолі і халтурники-лікарі

У Гамбурзі 27-річна кримчанка Юлія Кочубей живе вже п'ять років. Після закінчення інституту приїхала до Німеччини за програмою Au-pair (проживання в сім'ї та робота нянею).

"За рік підтягла німецький і вступила до університету, - розповідає героїня. - Вступних іспитів тут немає, і після суворої української філології німецький вуз здається санаторієм. Вчилися 6-7 годин в тиждень, залишався час і для підробітку. Приємно здивували дешеві продукти харчування. як показав досвід, в Гамбурзі цілком можна прожити на 550 євро, хоча офіційний прожитковий мінімум 800-900 євро. При цьому левова частка витрат припадає на житло. Гамбург - найдорожче місто Німеччини. Але навіть працюючи тут, можна подорожувати: квитки п Європі дуже дешеві. Свій перший відпустку я провела в Парижі і оплатила його сама.
Гамбург - дуже красивий і своєрідний портове місто. Погода змінюється тут зі швидкістю звуку, але найчастіше йдуть дощі. З цієї причини багато німців п'ють вітамін D в таблетках. Для мене, що виросла на півдні, де багато сонця і тепла, це був нонсенс. Особливо дивує, що місцеві жителі ходять під дощем ... без парасольки!

Через три роки я полюбила німецького хлопця. Ми одружилися. Завдяки чоловікові дізналася, що існує закон, за яким можна повернути частину податків, які були сплачені за рік. Наприклад, студент, який купує комп'ютер або книги для навчання, може підписати ці витрати під податкову декларацію і отримати певний відсоток назад. Ми так і вчинили з оплатою за навчання і проїзним для чоловіка.

Я не відчуваю себе тут іноземкою. Багато в чому ми з німцями схожі. Вони дуже відкриті і привітні. У будь-якому магазині або кафе вас привітають, запитають, як справи, побажають гарного дня. Вони дуже радіють, коли чують, що іноземець говорить їхньою мовою. Якщо працівник з іншої країни добре говорить по-німецьки, він часом навіть вище цінується: вважається, що така людина привносить у справу фірми не тільки свою компетенцію, а й міжнародного досвіду.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

Тому багато німців намагаються в юності деякий час пожити в іншій країні. Завдяки такій ось відкритості друзів я тут знайшла дуже швидко. І на роботі, в німецькій фірмі, відчуваю себе комфортно.

Є в Німеччині і негативні сторони. Ми всі чули про німецьку медицині, проте в цій країні люди в лікарні не ходять. Сюди потрапляють лише в екстрених випадках. Всі приватні практики ми оплачуємо страховкою. На жаль, фахівці в цих практиках часто недостатньо кваліфіковані, або приділяють дуже мало часу пацієнтові. Найчастіше вони не можуть поставити правильний діагноз і призначити відповідне лікування. "Я не знаю, що з вами!" або "Поміняйте стиль життя!" - дуже часті фрази у терапевта, навіть якщо у вас звичайний трахеїт. Тому доведеться побігати по різних лікарях, перш ніж ви знайдете хорошого фахівця.
У зв'язку з цим згадуєш про наших - хай не завжди ввічливих, але знають і тямущих українських медиків!

Сумую за нашим овочам, тому що огірки і помідори тут водянисті і позбавлені смаку. А курка при смаженні стає абсолютно білої, м'ясом і не пахне. Хороші продукти в Німеччині можна купити тільки на фермерському ринку. Але коштують вони в 3-5 разів дорожче, ніж в супермаркеті. Німці дуже високо цінують якість, яке, на жаль, не кожному по кишені. Рятує слов'янський магазин, де продається українська, польська та російська продукція. Побувавши в Україні, мій чоловік став купувати овочі лише там. Я балую себе коханої "Докторської" і в'яленими бичками.

У Німеччині, як і в усій Європі, розширюється кругозір, починаєш дивитися на світ інакше. Але серце назавжди віддане рідній Україні. Тому так радію, приїжджаючи до Києва, де зараз живуть мої батьки. Обожнюю натуральну, здорову і смачну українську кухню, як і мій чоловік. "Як шкода, що в Гамбурзі такого немає!" - журиться мій німецький чоловік після кожного відвідування Києва. Відразу розумієш, що нам є чим пишатися! "

Юля Кочубей вийшла заміж в Німеччині. У Києві її чоловік-німець насолоджується українською кухнею. Фото: архів Ю. Кочубей

Майнц: німецька скупість і ностальгія з Утьосовим

Одеситка Альбіна Салата зважилася на переїзд в Бонн в 18 років: розпочала свою інтеграцію, працюючи в німецькій родині. Змінивши кілька міст - Нюрнберг, Гамбург, Кельн - вирішила тимчасово осісти зі своїм хлопцем-мексиканцем в Майнці.

"Зараз навчаюся у Франкфурті на медсестру, - говорить героїня. - Потім плануємо поїхати працювати в Мексику. Звичайно, сумую за рідною Одесі. Коли накриває ностальгія, наспівую пісні Леоніда Утьосова або варю український борщик з часниковими дерунами.

Зі спостережень за німецькими чоловіками можу сказати: вони звикли, що жінка повинна бути незалежною і самодостатньою. А побутові турботи і матеріальне забезпечення сім'ї повинні ділитися порівну. Про дітей місцеві мачо замислюються років до 35. Не розуміють, навіщо дарувати жінці квіти, що для нас дуже незвично.

Вихідці з сімей середнього класу можуть на початковій стадії відносин проявляти показну щедрість, а в спільному житті найчастіше дуже скупі. Один знайомий під час подорожі по Італії складав пляшки в багажнику машини, і після приїзду здав всі в автомат. Заробив аж 5 євро! (Сміється.) Одного разу приїхала подружка з нареченим. Він привіз продукти, заповнив холодильник, а перед від'їздом забрав все, що купив, аж до розпочатої палки ковбаси. Знижки та пошук дешевих продуктів - їх фетиш. В Україні такий скупості я не спостерігала. Швидше, навпаки: чоловіки були надмірно щедрі.

Німці з заможних родин не крохоборнічают, купують все, що подобаються.

Відносини з сусідами - окрема сага. Нам пощастило: поряд жили хорвати, яких не бентежили навіть гучні вечірки. Але якщо сусіди - німці, майте на увазі: вони за вами спостерігають і постійно на зв'язку з господарем квартири. Ледь що - пишуть скарги і викликають поліцію. Вони люблять тишу і спокій. Чутливе німецьке вухо не переносить шум - навіть якщо це ложка, кинута на підлогу дитиною.

Пригнічує б'юті-сфера: хороші місцеві майстри на вагу золота. Українки ходять виключно в салони краси, де працюють наші! В азіатських салонах манікюр роблять неакуратно, а в перукарні все примітивно: технік фарбування і стрижки, якими користуються наші майстри, вони не знають.

А ось чому у німців точно можна повчитися - це активного способу життя і соціальної позиції, толерантності і почуттю такту. Вони беруть активну участь у житті міста, допомагають нужденним, їм небайдуже стан флори і фауни, екології в цілому. Причому не тільки в Німеччині, а й на всій планеті. Своїм дітям вони прищеплюють інтерес до світу з малих років, а в шкільному віці відправляють їх на практику в лікарні, дитячі сади і будинки пристарілих.

Приблизно 10,5 мільйона іноземців проживає в Німеччині. Німці активно підтримують інтеграцію в їх суспільство, мову і культуру. Організовуються мовні зустрічі, пікніки, програми обміну досвідом з молоддю з інших країн.

На жаль, мало хто наші співвітчизники навчилися жити за тутешніми правилами. Вони агресивно відкидають всі - культуру, закони. Дуже своєрідно ностальгують по Україні, ігноруючи прийняті тут суспільні норми.

У Німеччині у мене з'явилося багато друзів з різних країн. Ми влаштовуємо пікніки, готуємо страви національної кухні в гостях один в одного, збираємося в Irisch Pub, співаємо в караоке, подорожуємо разом по Європі. Відбувається неймовірний обмін культурами, мовами, думками, поглядами на ситуацію в світі. Це безцінний досвід, який я точно ніколи б не отримала вдома.

Мрію, щоб рідна Україна розвивалася, росла, вдосконалювалася і ставала країною з європейськими цінностями ".

Мрію, щоб рідна Україна розвивалася, росла, вдосконалювалася і ставала країною з європейськими цінностями

Альбіна Салата. Незадоволена б'юті-сферою, але знайшла друзів. Фото: архів А. Салати

Читайте найважливіші та найцікавіші новини в нашому Telegram

Ви зараз переглядаєте новина "Українці в світі: бички, бюрократи і пологовий будинок в Німеччині". інші Останні новини України дивіться в блоці "Останні новини"

АВТОРИ:

Тетяна Нарожна, Анна Куделя

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl + Enter

Орфографічна помилка в тексті:

Послати повідомлення про помилку автора?

Виділіть некоректний текст мишкою

Дякуємо! Повідомлення відправлено.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ