Значення екологічного виховання в житті дошкільнят :: Дитячий садок №1 Калінінського району Санкт-Петербург

Зудов Ольга Іванівна

Значення екологічного виховання в житті дошкільнят

Діти завжди і всюди в тій чи іншій формі стикаються з природою. Природа - невичерпне джерело духовного збагачення. Зелені ліси і луки, яскраві квіти, метелики, павуки, птахи, звірі, рухомі хмари, що падають пластівці снігу, струмочки, навіть калюжі після літнього дощу - все це привертає увагу дітей, радує їх, дає багату поживу для їх розвитку. Однак далеко не все може бути правильно зрозуміло дітьми при самостійному спілкуванні з природою, далеко не завжди при цьому формується правильне ставлення до рослин і тварин. Ввести дитину в світ природи, сформувати реалістичні уявлення - знання про її об'єкти і явища, виховати здатність бачити красу рідної природи, любов, дбайливе і дбайливе ставлення до неї, це найважливіші завдання дитячого саду.

Інтерес до природи теж необхідно виховувати. Показуючи дітям, що і як треба спостерігати у тварин і рослин, звертаючи їхню увагу на зовнішній вигляд, рухи, повадки, дорослий формує не тільки знання про природу, а й ставлення дітей до неї. Потрібно завжди враховувати вік дитини і знати, що привертає його увагу в даному предмет або явище. У безпосередньому зіткненні з природою разом з спостережливістю розвивається і допитливість.

Екологічне виховання - це виховання моральності, духовності, інтелекту. Формування екологічної культури населення, початок її становлення падає на перші сім-вісім років життя дитини. Саме в дошкільному віці засвоєння основ екологічних знань найбільш продуктивно, так як малюк сприймає природу дуже емоційно. Вплив природи на дитину величезне: вона зустрічає малюка морем звуків і запахів, таємницями і загадками, змушує зупинитися, придивитися, задуматися. Краса навколишнього світу породжує почуття прихильності до того місця, де народився і живеш, і, в кінцевому рахунку, любов до Батьківщини.

"Рибі-вода, птаху-повітря, звірові-ліс, степи, гори. А людині потрібна Батьківщина. І охороняти природу - значить охороняти Батьківщину". Так говорив російський письменник Михайло Пришвін.

Екологічне виховання дітей дошкільного віку передбачає:

- виховання гуманного ставлення до природи (моральне виховання);

- формування системи екологічних знань і уявлень (інтелектуальний розвиток);

- розвиток естетичних почуттів (вміння побачити і відчути красу природи, захопитися нею, бажання зберегти її).

- участь дітей у посильній для них діяльності по догляду за рослинами і тваринами, з охорони і захисту природи.

Всі складові подібного комплексного підходу до екологічного виховання в умовах дошкільного закладу існують не відокремлено, а взаємопов'язано.

Розкрити перед дитиною красу природи і навчити побачити її справа складна. Для цього дорослий сам повинен вміти жити в гармонії з природою, а діти повинні бути готові наслідувати кожного його руху. Вони дуже спостережливі і уважні до слів, добре відрізняють позитивне і негативне в діях дорослих. Екологічна вихованість, щира любов до природи означає не тільки певний душевний стан, сприйняття її краси, а й її розуміння і пізнання.

На етапі дошкільного дитинства складається початкове відчуття навколишнього світу: дитина отримує емоційні враження про природу, накопичує уявлення про різних формах життя. Таким чином, вже в цей період формуються першооснови екологічного мислення, свідомості, екологічної культури. Але тільки за однієї умови - якщо дорослі, які виховують дитину, самі володіють екологічною культурою: розуміють загальні для всіх людей проблеми і турбуються з їх приводу, показують маленькій людині прекрасний світ природи, допомагають налагодити взаємини з ним.