Денис Шевчук - Міжнародне публічне право: навчальний посібник (підручник, лекції)

Шевчук Денис Олександрович

Міжнародне публічне право

Тема 1. Місце міжнародного права в глобальній нормативної системі. Його співвідношення з національним правом

Серед комплексу галузей міжнародного права можна особливо виділити міжнародне публічне право. Його суб'єктами є держава, нації, що борються за свою незалежність, міжнародні організації, неурядові організації, міждержавні об'єднання. До предмету регулювання відносяться ті базові міжнародно-правові відносини, які роблять світову спільноту стійким, оберігають його цінності, і перш за все світ, права і свободи людини, і дозволяють розвивати зв'язки і співробітництво в багатьох сферах життя. Міжнародне приватне право, морське, повітряне, космічне право слугують досягненню цих цілей.

Слід мати на увазі три основних нормативних блоку, які його складають міжнародне публічне право.

Перший - питання, пов'язані з визначенням предмета, джерел та методів регулювання в системі міжнародного публічного права, його співвідношення з національним (внутрішньодержавним) правом.

Другий блок охоплює такі загальні інститути, як суб'єкти, основні принципи міжнародного права, право міжнародних договорів, міжнародні організації та конференції, відповідальність.

До третього блоку відносяться питання міжнародно-правового захисту прав і свобод людини, міжнародної безпеки, території, дипломатичних і консульських відносин, процедур запобігання та вирішення міжнародних конфліктів.

Неможливо заперечувати вплив міжнародного співтовариства на розвиток МПП, значення для МПП основоположних принципів міжнародного права. Між міжнародним і міжнародним публічним правом при всіх їх відмінностях є тісний функціональний зв'язок і в процесі правозастосування. У наявності взаємодія, яке визначається соціально-економічною природою відносин, регульованих МПП. Тому «інтернаціоналізм», як справедливо зазначав відомий чехословацький фахівець Павло Каленський, це найважливіший компонент МПП, без якого це право втрачає (сенс свого існування).

Розуміння права, згідно з яким право як елемент надбудови не може бути зрозуміле саме по собі, без розуміння матеріальних умов життя суспільства, має значення і для МПП.

Матеріально-побутові умови життя суспільства, що склався в ньому економічний базис, т. Е. Лад економічних відносин, стрижень якого утворюють виробничі відносини, - ось що є визначальним для права. Економічна структура суспільства кожної даної епохи утворює ту реальну основу, якої і пояснюється в кінцевому рахунку вся надбудова, що складається перш за все з правових і політичних установ.

Особливе значення матеріальних умов життя суспільства пояснюється тим, що МПП історично розвивалося як колізійне право, і до сих пір в доктрині США, Англії, ФРН та багатьох інших країн воно продовжує ототожнюватися з колізійним правом, хоча об'єктивно давно вже вийшло за його межі.

Оскільки колізійні проблеми продовжують залишатися істотною частиною МПП, вони не повинні ігноруватися, але розуміння норм МПП як норм про нормах не повинно надаватися самодостатнє значення. Ці норми, як і будь-які інші, не можуть розглядатися тільки як абстрактні, алгебраїчні формули, без з'ясування породили їх причин, корінь як в різних інших елементах надбудови, так і в кінцевому рахунку в матеріальних умовах життя суспільства. При формуванні норм МПП враховується широке коло соціальних інтересів і внутрішнього, і зовнішнього порядку. Але тут відображення в нормах матеріальних умов життя суспільства відбувається набагато складніше, ніж в звичайних традиційних областях внутрішнього права, оскільки опосередковано враховуються норми міжнародного спілкування, позиція країни в світовій торгівлі, проблеми еміграції.

У той же час як частина правової надбудови МПП знаходиться під впливом правової культури, правових традицій даного суспільства, що найбільш яскраво проявляється в англосаксонському світі, де зберігає своє значення прецедентне право і превалюють питання визначення юрисдикції суду, хоча інтеграційні процеси (як, наприклад, в Великобританії) привели до підвищення ролі статутного права.

Якщо вітчизняна наука про теорію права виходить з визнання того, що норми права набувають не тільки класовий, а й загальнолюдський характер, то специфіка МПП проявляється в тому, що в ньому позакласові принципи і інститути займають більшу (а можливо, і панівне), місце, ніж в інших областях або галузях права. У ньому відбивається інше співвідношення класових і загальнолюдських інтересів.

Тема 2. Джерела міжнародного права

Загальновідомо, що норми міжнародного права в основному закріплюються в двох джерелах (формах існування норм міжнародного публічного права) - договорах і звичаях. Погоджений список джерел міжнародного права міститься в ст. 38 Статуту Міжнародного суду ООН. Статут не згадує про резолюціях (рішеннях) міжнародних організацій в списку джерел міжнародного права. Однак треба мати на увазі, що Статут не є загально документом: він носить функціональний характер і закріплює створення міждержавної інституції. Крім того, на момент його підписання практика міжнародних організацій з питань нормотворчості значно відрізнялася від сучасного стану справ в цій сфері.

Згідно зі статутами більшості міжурядових організацій системи ООН останні мають право укладати міжнародні договори, а також регламентувати міжнародні відносини за допомогою своїх резолюцій.

Участь міжурядових організацій в договірному правотворчого процесу досить докладно проаналізовано як у вітчизняній так і в зарубіжній міжнародно-правовій літературі. Основні параметри цього процесу отримали оформлення у Віденській конвенції про право договорів між державами і міжнародними організаціями або між міжнародними організаціями (1986). Віденська конвенція значною мірою уніфікувала положення держав і міжнародних організацій в договірному процесі.

Відповідно до загальної теорії права терміном «правовий акт» може визначатися «належним чином (словесно-документально) оформлене зовнішнє вираження волі суб'єктів права, що виступає в якості носія змістовних елементів правової системи - юридичних норм, правоположений практики, індивідуальних приписів, автономних рішень.

Правові акти різноманітні і грають різну роль у міжнародно-правовому регулюванні: вони або утворюють основу всього механізму юридичного регулювання (юридичні норми), або висловлюють індивідуально-правову правозастосовчу діяльність компетентних органів (в практиці ООН, наприклад, це може бути резолюція Ради Безпеки), або втілюють правову активність учасників міжнародних суспільних відносин і належать до заключного ланці міжнародно-правового регулювання - реалізації прав і обов'язків (Резолюція міжнародної організації про прийом держави в число її членів).

Іншими словами, правові акти, які характеризуються тим загальним, що вони мають: а) словесно-документальною формою; 6) вольовим характером (фіксують волю суб'єкта права), в окремих випадках можуть виступати як: а) джерела норм права, 6) акти тлумачення права; в) акти застосування права; г) акти реалізації прав і обов'язків суб'єктів права.

Термін «резолюція» міжнародної організації охоплює всі види правових актів: резолюція може бути джерелом права, актом тлумачення права і правозастосовні актом. Таким чином, ці правовий аналіз документів міжурядових організацій повинен починатися з визначення виду правового акта, зафіксованого в резолюції.

У міжнародно-правовій літературі проаналізовані багато питань правової природи та юридичної сили регламентів міжнародних організацій. Висновок про те, що регламенти спеціалізованих установ ООН є новим джерелом міжнародного публічного права, можна вважати досить зваженим і широко визнаним. Разом з тим питання про правову природу цього виду джерел міжнародно-правових зобов'язань держав до цих пір залишається спірним.

Як відомо, історичне коріння двох інших джерел міжнародного публічного права - договорів і звичаїв - знаходяться в узгодженні воль створили їх учасників міжнародних відносин. Регламент - не договір і не звичай, але односторонній акт міжнародної організації. В такому випадку: яка його правова природа, в якій мірі ці правові акти залежать від волі учасників міжнародних відносин?

Кінець ознайомчого уривка

СПОДОБАЛАСЯ КНИГА?