Подробиці Опубліковано четверга, 26 Лютий 2015 Автор: Джаваншира Фейзи
У ці дні в Азербайджані відзначається чергова річниця трагедії, що сталася 23 роки тому в азербайджанському місті Ходжали.
В ніч з 25 на 26 лютого 1992 року вірменські збройні сили Вірменії, підтримувані 366-ой мотострілковим полком колишнього Радянського Союзу, напали на це місто і вбили 613 мирних цивільних осіб, в тому числі 106 жінок, 63 дітей і 70 літніх людей. Більше 1000 осіб було поранено. 1275 чоловік взято в заручники. 150 чоловік до цих пір числиться безвісти зниклою. Місто Ходжали, розташований в нагірно-карабаському регіоні Азербайджану, нині перебувати під окупацією Вірменії. Що залишилися в живих жителі Ходжали, втім, як і інших міст Азербайджану, підданих етнічним чисткам під час вірменської окупації, є вимушено переміщеними особами.
Жорстока розправа над мирними ходжалінцамі є фактом, задокументованим різними міжнародними ЗМІ та міжнародними неурядовими організаціями. Так, наприклад, організація Human Rights Watch і російська правозахисна організація «Меморіал» в своїх звітах вказали на відповідальність вірменських збройних сил в зв'язку з вбивством цивільних осіб в Ходжали. Більш детальну інформацію про масове вбивство мирних азербайджанців в Ходжали можна знайти на сайті www.justiceforkhojaly.org
Якщо свого часу, міжнародне співтовариство закликало б до відповіді вірменських шовіністів за ті звірства, які вони вчинили до Ходжали в інших населених пунктах Азербайджану, наприклад, в Гарадагли, Гушчулар або Малибейлі, не було б потім і геноциду в Ходжали. Приведення до відповіді злочинців є найпотужнішим інструментом для запобігання злочинів у майбутньому.
У пошуках справедливості для Ходжали я звертаюся до Сербії, і це не випадково.
Сербія, як і Азербайджан, сама зіткнулася з агресивним сепаратизмом, порушенням свого суверенітету і територіальної цілісності. Карабах для азербайджанців є таким же загальнонаціональним питанням як Косово для сербів. У Азербайджану і Сербії є велика кількість вимушено переміщених осіб. Азербайджанці також як і серби чекають справедливості і хочуть повернутися в свої будинки.
Сербія головує в ОБСЄ. Це авторитетна європейська організація, що займається, в тому числі гуманітарних виміром безпеки. Головуючі держави, як правило, виявляють особливу турботу і увагу за втілення в життя зобов'язань, існуючих в рамках цієї організації. Ці зобов'язання, крім іншого, включають, також захист основних прав і свобод людини, боротьбу з дискримінацією, недопущення етнічних чисток і т.д. В ОБСЄ існує маса документів, які представляють собою солідну базу для дій з метою виправлення пошкоджень ситуацій, яка панує в конфліктних зонах. Згадаймо, наприклад, Декларацію Лісабонського саміту ОБСЄ від 1996 року або Хартію Європейської Безпеки Стамбульського Саміту ОБСЄ від 1999 року, в яких засуджується і відкидається політика етнічних чисток, вимушеної депортації і підкреслюється важливість повернення в безпеці і гідність вимушено переміщених осіб до своїх домівок.
Я впевнений, що в ОБСЄ можна зробити кроки з метою усунення несправедливостей, з якими понад два десятиліття стикаються ходжалінци. Сербський Головування ОБСЄ може допомогти в цій справі, якщо організує у Відні, де знаходиться штаб-квартира ОБСЄ, відповідні обговорення з залученням всіх 57 держав-учасниць ОБСЄ. Даний крок став би черговим показником зусиль Сербії по створенню довіри, забезпечення безпеки та світу на Південному Кавказі. Тут не менш важливим є й інше: той, хто сприяє справедливому відношенню до інших, зможе ще більше підняти свій законний вигук про справедливість по відношенню до себе.
Доктор філософії Джаваншира Фейзи
Депутат Міллі Меджлісу Азербайджанської Республіки