10 великих підприємств, які закрилися через війну в Україні
Кондитери, хіміки і газовики - найбільші підприємства, які ми втратили.
Війна це завжди руйнування, страждання і горе. Те, що створювалося роками - руйнується в один момент. Самопроголошені ДНР і ЛНР «націоналізують» українські підприємства, передаючи їх під управління Курченко і інших структур. "ЕлектроВісті" згадують десять великих підприємств, які закрилися чи покинули Україну через війну на сході України і загострення відносин з Росією.
Вугільне об'єднання «Краснодонвугілля» і Єнакіївський металургійний завод
Власник: «Метінвест», Ринат Ахметов
Про їх закриття стало відомо 20 лютого. Причина - припинення залізничного сполучення на перегоні Ясинувата - Скотовате. Залізницею на підконтрольну Києву територію возили сировину і вивозили готову продукцію. ЄМЗ працював з перебоями всі останні три роки через транспортних проблем. Щоб не потрапити до списку санкцій України, їх власник Рінат Ахметов перереєстрував «Краснодонвугілля» і ЄМЗ на підконтрольній Києву території - в Сєвєродонецьку і Маріуполі, проте це їх не врятувало.
Зараз ЄМЗ підготовлений до тимчасової консервації. «Метінвест», з виручкою в $ 6 млрд займав в 2015 році 13-е місце в рейтингу найбільших компаній Східної та Центральної Європи за версією Deloitte, поки не буде скорочувати співробітників, яких на двох підприємств близько 20 000 чоловік. Вони будуть як і раніше отримувати 2/3 окладу.
Юзівське газове родовище
Власники: 2012-2015 - держава, Royal Dutch Shell, 2014-2016 - держава, 2016 - «Юзгаз Бі.Ві», 2016 - н / в - держава
У 2012 році держава, Shell і ТОВ «Надра Юзівська» (державна компанія) підписали угоду про розробку і видобуток вуглеводнів на Юзівській площі - ділянці в 8 кв. км на кордоні Донецької та Харківської областей. Добувати там планувалося в першу чергу сланцевий газ. Потенціал Юзівського родовища, за оцінками «Надра України», - 3 трлн куб. м.
Через рік Shell через бойові дій оголосив про настання форс-мажору і вийшла з проекту. Влітку 2016 року «Надра України» повідомила: «Зарубіжні інвестори повертаються», так як новий конкурс на родовище виграла нідерландська компанія «Юзгаз Бі.Ві». Вона була створена спеціально для участі в конкурсі, ніхто довго не міг вирахувати її реального власника, поки не стало відомо, що це бізнесмен і колишній радник Віктора Ющенка Ярослав Кінах.
Згідно з контрактом інвестор зобов'язався витратити на родовище $ 200 млн замість $ 410, які свого часу обіцяв Shell. Два цих факту викликали скандал в українському суспільстві, під впливом якого конкурс визнали незаконним і скасували. Дата нового поки не призначена. Родовище, прогнозні запаси газу якого оцінюються в 4,1 трлн куб. м, поки не почали розробляти.
«Рівнеазот», «Сєвєродонецьке об'єднання Азот», концерн «Стирол»
Власник: Ostchem Holding (Дмитро Фірташ)
На початку квітня минулого року єдиний український виробник вапняно-аміачної селітри і один з лідерів з випуску адипінової кислоти «Рівнеазот» та виробник мінеральних добрив «Сєвєродонецьке об'єднання Азот» зупинили свої потужності. Причина - відсутність попиту на азотні добрива і нестача через зниження поставок з Росії доступного за ціною газу, необхідного для виробництва азоту. Втім, 8 лютого на «Рівнеазоті», виручка якого в 2014 році досягала 2,6 млрд гривень, виробництво аміаку відновили, хоча і не в повному обсязі. Сєвєродонецьке підприємство, яке в 2012-2014 році заробляло по 12 млрд гривень в рік, як і раніше простоює.
Інший завод з виробництва аміаку з того ж холдингу Ostchem «Стирол», на якому працювали 14 000 осіб, оголосив про закриття «з міркувань безпеки» на самому початку бойових дій. Однак деякий час менеджмент підприємства домовлявся з новою владою і намагався випускати дешеві ліки для місцевих жителів. У вересні 2016 року штат співробітників все ще налічував 2000 чоловік.
Акумуляторний завод «Веста»
Власник: Віктор Дзензерський
Влітку 2012 року чверть компанії «Веста» на Варшавській біржі оцінювалася в $ 190 млн. Дніпропетровський завод займав 1,4% світового ринку акумуляторів для автомобілів. Через три роки рада директорів «Вести» звільнився в повному складі. Це стало фінальною крапкою в банкрутство одного з найбільших українських підприємств. Основні причини - падіння на 72% експорту в Росію, яка раніше купувала майже половину вироблених на заводі акумуляторів, і різке скорочення виробництва автомобілів в Україні.
«Кнауф Гіпс Київ»
Власник: німецька компанія Knauf
«Ситуація зараз, особливо на залізниці, не просто погана - катастрофічна. Взагалі нічого не працює », - заявив в жовтні директор з маркетингу та збуту групи компаній Knauf в Україні Олександр Старченко. Один зі світових лідерів з виробництва гіпсу і будматеріалів був змушений зупинити роботу свого київського заводу, так як «Українські залізниці» не змогли надати компанії склади для перевезення продукції з заводу «Кнауф Гіпс Донбас», розміщеного в місті Соледар.
Луганська кондитерська фабрика
Власник: АВК (Володимир Авраменко, Валерій Кравець) 
У довоєнний час на Луганській кондитерській фабриці, яка входила в третій за величиною виробництва український кондитерський холдинг АВК, в три зміни сім днів в тиждень працювали 1500 чоловік. Щорічно вона платила кілька мільйонів гривень податків і вважалася одним з містоутворюючих підприємств міста. У 2016 році фабрика працювала всього два тижні. В кінці 2016 року ще 70 співробітників фабрики написали відкритого листа "керівництву" ЛНР. У ньому кондитери поскаржилися на нових власників - вихідців з Донецька, імена яких не називаються. За словами працівників, вони вивезли одну лінію з виробництва цукерок, збираються вивезти ще три і дві лінії з виробництва печива, інше обладнання - відправити на металобрухт, а саму фабрику - закрити. Донецька кондитерська фабрика, також належала АВК, теж не працює.
Мережа супермаркетів «Брусничка»
Власник: «Український ритейл» (холдинг СКМ Ріната Ахметова)
101 супермаркет мережі «Брусничка» до війни розташовувався в шести областях України. Магазини працювали за системою інтернет-банкінгу: касир на сайті платіжної системи вводив реквізити карти покупця, тому приходило повідомлення з кодом підтвердження, який він повідомляв продавцеві для завершення покупки. У середини 2015 року «Брусничка» провела ліквідацію товарів і торгового устаткування і закрилася. Чотири магазини з мережі були закриті ще раніше через пошкодження в результаті бойових дій.
Донецький казенний завод хімічних виробів
Власник: «Укроборонпром»
Підприємство по випуску боєприпасів і вибухівки до війни входило до переліку підприємств, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки України. Зокрема, однією з його головних завдань була утилізація надлишкових боєприпасів Збройних сил України. Під час бойових дій завод кілька разів обстрілювали. Останній сильний вибух на ньому пролунав 14 лютого. Кілька разів вибухові речовини на ньому здетонували, так що зараз завод майже повністю зруйнований.
«Донбас Арена»
Власник: Ринат Ахметов
У 2009 році в Донецьку концертом співачки Бейонсе відкрився новий футбольний стадіон - «Донбас Арена» місткістю 52 667 глядачів. На території під час матчів працювали три ресторани, чотири бари та 53 кафе. Генеральний секретар УЄФА Девід Тейлор захоплювався: «Стадіон просто фантастичний. Все задумано за найвищим класом ».
Будівництво обійшлося Рінату Ахметову в $ 400 млн. 27 червня 2012 року на «Донбас Арені» Іспанія по пенальті обіграла Португалію у півфіналі чемпіонату Європи з футболу. Після «Євро» на стадіоні грав гранд українського футболу «Шахтар». Однак в серпні 2014 року арена отримала численні ушкодження через попадання снарядів, а в жовтні постраждала від вибуху. Футбольні матчі на ній не проводяться вже третій сезон.
Завод Rochen в Липецьку
Власник: Rochen (Петро Порошенко)
Завод Rochen в Липецьку - одне з небагатьох українських підприємств, що працювали в Росії і прийняли рішення закритися через складні відносин між двома державами. У квітні фабрика буде законсервована, а виробництво повністю зупинене. У прес-службі компанії Roshen рішення дипломатично пояснили «політичними і економічними причинами». 700 співробітників заводу вже отримали повідомлення про скорочення.
Читайте найцікавіші історії ЕлектроВісті в Telegram і Viber