Народилася в 1908 р Закінчила літературно-лінгвістичне відділення педфаку Білоруського державного університету в 1930 р У напрямку Наркомосу БССР працювала в Державній бібліотеці БССР ім. В. І. Леніна з 1930 р (1930-1936; 1945 - по теперішній час). Пройшла шлях від помічника бібліотекаря до бібліотекаря 6-го розряду (по сучасному до головного бібліографа).
Під час Великої Вітчизняної війни завідувала бібліотекою евакогоспіталю № тисячі сімсот один.
Загальний стаж роботи 55 років.
Чоловік загинув на фронті в 1942 р
Робота в державній бібліотеці.
У тридцяті роки працювала над складанням «Книжкової літописі» (1930-1932), потім - у відділі критичної [тепер - рекомендаційної] бібліографії. Після війни спочатку працювала завідуючою відділом білоруської літератури та бібліографії, відновлювала його книжкові фонди, каталоги і картотеки. У 1952 р перейшла на бібліографічну роботу і з того часу виконую роботу головного бібліографа по білоруській літературі.
Бібліографічні покажчики почала складати з 1952 р - про Я. Коласа, Я. Купали, К. Чорному, К. Кропива, М. Линькове, П. Глібки і ін.
У 1957 р в Москві вийшов друком бібліографічний покажчик, складений мною, «Білоруська література». У 1962 році вийшов перший том бібліографічного покажчика «Мастацкая літаратура Савецкай Беларусі» (1917-1960), в 1971 р - другий том цієї бібліографії (1961-1968), в 1964 р - «білоруський літаратуразнаўства и критика» (1945- 1963), в 1966 р - «Беларуская драматургія» (1917-1965), покажчики про К. Кропива, М. Богдановича та ін.
З 1957 р займаюся пошуками невідомих матеріалів про Максима Богдановича. Опублікувала ряд поетичних і літературознавчих творів поета, які раніше не були відомі літературознавцям. Знайшла автограф збірки віршів поета в його власних перекладах на російську мову «Зеленячи». Зібрала багато сімейних фотографій Максима Богдановича, познайомилася з його родичами. Коли в 1981 році була створена дирекція літературного музею Максима Богдановича, передала туди зібрані мною автографи і фотографії. Моє збори стало першим внеском до фондів музею.
У 1975 р видавництво «Мастацкая літаратура» випустило книгу спогадів про Максима Богдановича «Шлях Паета». Працювала над складанням цієї збірки в архівах і по періодичної преси багато років. Крім спогадів в книгу увійшло епістолярна спадщина поета. Окремим розділом вміщено статті, в яких дані нові, невідомі раніше, відомості про життя та діяльність Максима Богдановича.
У початку 1986 року має вийти моя книжка статей «Шляхі». Велика частина їх присвячена Максиму Богдановичу, є також матеріали, що характеризують історію розвитку білоруської культури.
Зараз працюю разом з співробітницею відділу білоруської літератури та бібліографії Л. Н. Новицкой над другим томом бібліографічного покажчика «Білоруська драматургія» (1965-1985).
Текст автобіографії відповідає її оригіналу 1986 р .: