19.08.2016, 15:37:31
Войти Зарегистрироваться
Авторизация на сайте

Ваш логин:

Ваш пароль:

Забыли пароль?

Навигация
Новости
Архив новостей
Реклама
Календарь событий
Right Left

підприємство | Свято-Покровський храм м Добропілля

Шахта «Свято-Покровська» (гідрошахти «Червоноармійська») - вугледобувне підприємство в м Білозерську Донецької області України

Шахта «Свято-Покровська» (гідрошахти «Червоноармійська») - вугледобувне підприємство в м Білозерську Донецької області України. Входила до складу «Добропіллявугілля». Закрита в 1999 році. У 2008 році ТОВ «Техинновация», що входить в НВО «Механік», початок роботи з відновлення шахти.

Історія

У 1949-1959 рр. на північ від Білозерського були розвідані значні запаси коксівного вугілля. У 1954 році почалося будівництво кількох гідрошахт, в тому числі і «Червоноармійській» № 2. Шахта стала до ладу в 1967 році в комплексі з групової збагачувальної фабрикою «Червоноармійська».

Через десятиліття гідрошахти «Червоноармійська» почала відпрацьовувати нижні горизонти, і план вуглевидобутку систематично давав збій з причин високого рівня загазованості, високої температури порід, що вміщають і погіршення провітрювання. У 1983 році Міністерство вугільної промисловості СРСР затвердило проект інституту «Донгіпрошахт» по реконструкції шахти. Згідно з проектом передбачалося розтин нових пластів свити «Алмазної» двома вертикальними стволами, переклад гідрошахти на «суху» технологію вуглевидобутку, здійснення повної конвейеризации внутрішньошахтного транспорту і заміна ерліфтного підйому на скіповий. Передбачалася також реконструкція комплексу поверхні шахти. Приступити до здійснення даного проекту довелося вже в епоху незалежності України. Проект реконструкції був скоректований на початку 1996 року в бік відмови від проведення двох стовбурів. Керівництво шахти отримало гроші на реконструкцію.

У квітні 1996 року був зупинений ерліфтний гідропідйом з перспективою обладнання на головному стовбурі скіпового підйому. На час реконструкції функції головного підйому повинен був виконувати вуглесосних гідропідйому по свердловині, через яку раніше подавалася вода для вуглевидобутку. Через високу зольності вугілля, що видобувається, тимчасовий гідропідйому став інтенсивно зношуватися. Через велику заборгованість шахти по зарплаті, за енергоносії та ін., Остання не змогла освоїти отримані кошти за призначенням, і через 3 роки виявилася повним банкрутом. У травні 1999 року в зв'язку з високими експлуатаційними витратами на гідровиемку вугілля, малою продуктивністю і високою кредиторською заборгованістю по шахті, почалося закриття останньої. Примітно, що в наказі Міністерства вугільної промисловості України про закриття шахти «Червоноармійська» вказувалося, що подальша робота підприємства можлива при вливанні коштів, яких у бюджеті країни не було.

Групова збагачувальна фабрика «Червоноармійська», згідно з планами 1996 року, повинна була існувати як окрема виробнича одиниця в складі ДП «Добропіллявугілля». Однак, після припинення вуглевидобутку на гідрошахти і передачі її на баланс компанії «Укрвуглереструктуризація», фабрика практично припинила роботу. Обліковий штат працівників шахти був урізаний наполовину (на наступних етапах також проходили звільнення), а фабрики - на дві третини, більшість співробітників були відправлені в неоплачувані відпустки. На шахті був створений центр соціальної адаптації, що займається юридичними консультаціями і пошуком робочих місць для звільнених співробітників вугільних підприємств, але істотно вплинути на хід справ він не міг. Всього було скорочено одна тисяча сто сорок сім чоловік.

У березні 1999 року збагачувальної фабрикою «Червоноармійська» зацікавилося товариство «Техуглеенерго», орендувавши фабрику. Однак, в силу незрозумілих причин підприємство-банкрут не було виключено з реєстру Фонду держмайна, і, в результаті нові господарі, не платили за оренду. У січні 2000 р договір оренди був розірваний, але після цього горе-орендарі зникли. Ситуацію посилювала масова «полювання за металом», - місцеві жителі поступово розбирали металоконструкції фабрики. За рік були частково демонтовані вагони на території фабрики, під'їзні шляхи та 27 км трубопроводу діаметром 630 мм. У 2001-2002 рр. був остаточно розібрані ділянки шляху між шахтами «Білозерська», «Новодонецька» і «Піонер», а також колійний розвиток збірної станції і навантажувальних пристроїв гідрошахти і збагачувальної фабрики.

На момент переходу шахти до ТОВ «Техинновация» держава витратила на її ліквідацію 84,5 млн грн. Для завершення робіт з ліквідації згідно проекту повинно було бути витрачено ще 37,3 млн грн.
У 2008 році були розпочаті роботи по відновленню шахти. У 2009 р шахта перейменована в «Свято-Покровську». З 2010 р йде часткова видобуток вугілля ( «на обушок») і видачею на гора в вагонах Для виходу підприємства на виробничу потужність планується виконати наступний комплекс робіт:

  • обладнання стовбура двухскіповимі підйомом;
  • будівництво вантажно-транспортного комплексу;
  • відкачка води;
  • відновлення гірничих виробок.