Рабство в Україні: скільки коштує купити людини

Міністерство внутрішніх справ України оголосило 2017-й роком боротьби з торгівлею людьми. Одесу і область зовсім недавно потрясла звістка про сім'ю, яка перебувала в рабстві близько 13 років. Нелюдські умови, побої, неможливість втекти - і в результаті жодного арешту.

Сучасне рабство стало зовсім іншим. Проблема існує не тільки в нашому регіоні. Багато великі міста сучасної України перетворюються в територію страшної і нелюдської торгівлі.

Торгують чи рабами на вокзалах?

У кожному великому місті України є вокзал. І не один. На всіх вокзалах функціонує тіньовий ринок робочої сили. Це дуже добре видно на залізничному вокзалі в Києві. Згадали натовп людей біля входу в метро? Туди йдуть ті, хто недавно приїхав в місто. А так же ті, кому робота потрібна терміново. Будь-яка, навіть брудна і низькооплачувана.

Площа перед одеським вокзалом давно стала неофіційною біржею, де можна найняти дешевих працівників для будь-якого виду праці. Саме тут шукають сезонну роботу всіх видів і мастей. Ринок функціонує цілий рік.

Деякий час назад Одесу потрясли подробиці ще одного досить резонансної справи, пов'язаної з рабством. На вокзалі пропонували людям без певного місця проживання відправитися на сільгоспроботи - збирати урожай. До вокзалу під'їжджав мікрофургон, в якому знаходився якийсь «дядя Міша», Верба людей. Їх везли в один з селищ під Одесою, де «здобувачі роботи» потрапляли в нелюдські умови проживання. Нормою збору помідорів було 300 відер в день, що є пекельної навантаженням навіть для дорослого і сильного чоловіка. Жили в бараках без постільної білизни. Чомусь ця деталь особливо фігурує в розповідях всіх тих, хто пережив рабство - залізні ліжка з рваними ковдрами без постільної білизни, немов символ того, що вони виявляються в нелюдських умовах.

Обіцяної заробітною платою були 300 гривень в день (тобто гривня за відро помідорів). Але таких грошей їм ніхто не платив. При спробах втекти - повертали і «карали» - били. Ті, хто все-таки пішов, написали заяви в поліцію. Заарештовано ніхто не був. А, за чутками, через час фургон став з'являтися на одеському вокзалі знову.

На базар - не тільки за покупками

Друге місце, де продаються люди, це ринки. На всіх будівельних базарах є вибір нелегальних і дуже дешевих робочих бригад. Купити людини досить просто - це коштує від 100 гривень в день. Саме з такої суми починаються торги.

Як правило, в програші опиняються і найманий працівник, і роботодавець. Останній тому, що купує кота в мішку, не знаючи навичок робітника. У спробах отримати роботу все кричать, що вони плиточники, муляри, теслі і ковалі-штукатури. В результаті виявляється, що «плиточник» не вміє укладати плитку, а «штукатур» псує весь розчин. До того ж, виникає ризик привести в будинок бригаду злодіїв. Моя знайома, вирішивши зробити ремонт дешевше, найняла бригаду вірмен на вокзалі. Працювали швидко. Кімнату зробили так собі. Через день господиня виявила пропажу всього золота в будинку. Поки виходила в магазин, працівники обчистили її спальню - на це їм знадобилося 20 хвилин. Написала заяву в поліцію. Прибула слідча бригада, все як годиться. Вона продиктувала їм навіть паспортні дані громадян Вірменії, які робили в її квартирі ремонт (вона їх переписала - а що з того?). В результаті наслідок застопорилося, нікого не заарештували. А рівно через місяць бригадир знову з'явився там, де їх найняли в минулий раз.

Що ж стосується працівників, то їм ніхто не гарантує ні отримання оплати, ні страховки або компенсації в результаті нещасного випадку. Ніхто не нормує робочий день або тяжкість праці. Що це, як не ознаку рабства? Наймають, наприклад, зробити прибудову, літню кухню до дому. Приїжджають на місце і потрапляють на будівництво чотириповерхової готелю. Домовляються на 300 гривень в день, в результаті отримують 50. Розповідали випадок, коли роботодавець заборгував робітникам по кілька тисяч гривень. Обіцяв розплатитися. Посадив в машину, відвіз до банку. Висадив на вулиці, сказав, що зараз зніме гроші з картки, зайшов всередину і зник в невідомому напрямку. Більше вони його ніколи не бачили.

Кримінальна «дах»

Завжди на ринку «рабів», будь то вокзал або базар, є кримінальний контроль. Бригади працюють не просто так. Є «бригадир» і «смотрящий». Бригадирові робочі віддають 20% від суми замовлення. Бригадир сам розплачується з смотрящим, який вирішує питання з тим, хто контролює територію.

Такий тіньовий бізнес дуже вигідний роботодавцям. Є можливість на найважчу і неприємну роботу найняти дешевих працівників. Боротися з тіньовими біржами праці та роботодавцями, які користуються послугами «ринку рабів», неможливо - у них немає ні юридичних адрес, ні бухгалтерій, ні офіційного оформлення. Простіше зовсім закрити очі і залишити все, як є.

Хто в зоні ризику?

Агентами рабовласників найчастіше є шахраї - посередники з працевлаштування та еміграції. На другому місці - незаконні ринки робочої сили. За статистикою, в зоні ризику жінки і чоловіки у віці від 18 до 75 років, діти старше 13 років. За перше півріччя 2017 року поліція виявила 150 випадків торгівлі людьми. Постраждали 119 жінок, 37 чоловіків і 12 дітей. Загальною відмінною рисою було те, що у людей завжди відбирають документи.

Чи є спосіб захисту?

Чому, знаючи про всі ризики, люди йдуть на «ринок рабів»? Відповідь одна - бідність. Неможливість знайти високооплачувану роботу. Тому і їдуть у великі міста, щоб поповнювати ринок нелегальної праці.

Тим же, хто хоче уникнути ризиків, слід звернути увагу на найголовніший момент. Жоден роботодавець не має права тримати у себе оригінал паспорта! Роботодавець може вимагати тільки ксерокопію документа, але не оригінал. Якщо ж намагаються відібрати документ - значить мова йде про рабство. Довести, до речі, що у вас силою відібрали документи, не можна. Вам ніхто не повірить, адже не буде ні свідків, ні відеодоказів. Саме цим користуються недобросовісні роботодавці - відмовка «напився і сам втратив» працює завжди.

Другий момент - правильне оформлення контракту. Якщо сума в ньому не прописується, документ підписувати не слід. Інакше ви ніколи не отримаєте свої гроші. Якщо мова йде про умови проживання, вони теж повинні бути прописані в документі. Житло за такою-то адресою, в готелі, приватному будинку, вартість харчування - стільки-то варто сніданок, обід і вечерю. Якщо всього цього немає - ви ризикуєте. Як правило, подібні речі в контрактах не пишуть. Тому зона небезпеки набагато ширше, ніж можна собі уявити.

сумна статистика

У звіті Держдепартаменту США за 2017 рік про торгівлю людьми України помістили у 2 групу як «країну походження, транзиту і призначення для чоловіків, жінок і дітей, які піддаються примусовій праці та сексуальної експлуатації». Звернемо увагу: примусова праця стоїть на першому місці! У коментарі до документу йдеться про те, що випадки рабства і торгівлі людьми в Україні значно почастішали. Знову слово «рабство» стоїть на першому місці.

За статистикою, у світі 40 мільйонів людей щорічно стають жертвами рабства. 80% з них - це діти, жінки і люди похилого віку. Прибуток індустрії торгівлі людьми обчислюється в 32 мільярди доларів щорічно.

В Україні виявленням і протидією торгівлі людьми займаються державні органи - Мінсоцполітики, Міністерство внутрішніх справ, Національна поліція, Держприкордонслужба і ряд громадських організацій.

Сексуальна експлуатація йде в минуле. На першому місці - трудове рабство. Це галузі сільського господарства, будівництва та підпільного виробництва. Далі слід жебрацтво. У статистиці «рабів» лідирують чоловіки. У 2016 році в рабство потрапили 463 жінки і 688 чоловіків. Цікава статистика по утворенню тих, хто став жертвами торговців людьми: з середньою освітою було 77 осіб, а з вищою - 269 осіб! Все решта - без освіти.

Ірина Лобусова.

* Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту і натисніть Ctrl + Enter.