Стан пенсійної системи Республіки Казахстан
к.е.н. Тлеужанова Д.А., магістр фінансів Жакішева К.М.
КАТУ ім.С.Сейфулліна, Республіка Казахстан м.Астана
Пенсійне забезпечення займає провідне місце в системі соціального захисту населення будь-якої держави. Пенсійна система Казахстану з моменту здобуття незалежності зазнала значних змін. Відповідно, можна виділити наступні основні етапи в розвитку пенсійної системи Казахстану:
1 етап - характеризується виплатою солідарних пенсій з Пенсійного фонду, що формувався за рахунок відрахувань працюючих громадян;
2 етап - обумовлений переходом від солідарної пенсійної системи до накопичувальної пенсійної системи і створенням накопичувальних пенсійних фондів (НПФ);
3 етап - створення Єдиного накопичувального пенсійного фонду (ЕНПФ) на базі ГНПФ і акумулювання в ньому активів НПФ; подальше вдосконалення накопичувальної пенсійної системи.
З 1 січня 2014 року АТ «ЕНПФ» є єдиною організацією, що здійснює накопичення різних видів пенсійних відрахувань. Довірче управління пенсійними активами єдиного накопичувального пенсійного фонду здійснюється Національним Банком Республіки Казахстан. Ухвалення нового закону було обумовлено проведеними кардинальними змінами у пенсійній системі країни. Єдиний накопичувальний пенсійний фонд здійснює залучення обов'язкових пенсійних внесків, обов'язкових професійних пенсійних внесків, добровільних пенсійних внесків і виплат пенсійних накопичень, стверджує договір про пенсійне забезпечення за рахунок обов'язкових пенсійних внесків, який розміщується на Інтернет-ресурсі ЕНПФ. Єдиним акціонером єдиного накопичувального пенсійного фонду є Уряд Республіки Казахстан [1].
Довірче управління акціями ЕНПФ, що належать Уряду Республіки Казахстан, здійснюється Національним Банком Республіки Казахстан. Національний Банк РК може доручити іншій особі вчиняти дії, необхідні для управління довіреними йому пенсійними активами, відповідно до договору на інвестиційне управління активами і Законом про пенсійне забезпечення. Інвестиційна декларація єдиного накопичувального пенсійного фонду затверджується правлінням Національного Банку РК.
З моменту створення накопичувальної пенсійної системи, згідно з даними Комітету з контролю та нагляду фінансового ринку та фінансових організацій Національного банку Республіки Казахстан, ставлення пенсійних накопичень на 1 січня 2014 року досягла 10,8% до ВВП [2]. Колосальний обсяг пенсійних накопичень дозволяє розглядати їх як важливий інвестиційний резерв країни.
Малюнок 1. Динаміка пенсійних накопичень і чистого інвестиційного доходу, млрд. Тенге
Джерело: КФН РК
Як видно з малюнка 1, з 2001 року спостерігається позитивна динаміка пенсійних накопичень. Якщо в 2001 році на початок функціонування накопичувальної пенсійної системи пенсійні накопичення становили 182 млрд. Тенге, то в даний час дана сума зросла в 20,5 разів, склавши 3733 млрд. Тенге.
Тоді як чистий інвестиційний дохід не має стабільної позитивної динаміки. Так, в 2008 і 2011 роках мало місце зниження інвестиційного доходу в порівнянні з попереднім періодом. Це наочно демонструє головну проблему чинної накопичувальної пенсійної системи - низьку прибутковість пенсійних активів.
Кількість рахунків вкладників (одержувачів) з добровільних пенсійних внесків склало на 1 січня 2014 року 42906. За 2013 рік кількість рахунків вкладників (одержувачів), які перераховують добровільні пенсійні внески, збільшилася на 5113 одиниць. Кількість рахунків вкладників по добровільним професійним пенсійними внесками за станом на 1 січня 2014 року склало 4 227. За 2013 рік кількість рахунків вкладників (одержувачів), які перераховують добровільні професійні пенсійні внески, збільшилася на 2 одиниці.
Портфелі казахстанських накопичувальних пенсійних фондів, так само як і зарубіжних, проявляють високу чутливість до потрясінь, як на світових, так і на внутрішньому фондових ринках. Рівень прибутковості пенсійних активів істотно знизився в результаті знецінення низки фінансових інструментів, що знаходяться в портфелі казахстанських НПФ. В умовах високої напруженості на фінансових ринках, проблема дефіциту фінансових інструментів суттєво загострилася.
У поточній ситуації з метою зниження інвестиційних ризиків накопичувальним пенсійним фондам необхідно коригувати обрану стратегію інвестування пенсійних активів у бік збільшення частки фінансових інструментів, найменш схильних до коливань міжнародних фондових ринків, що можливо при посиленні системи ризик-менеджменту в накопичувальних пенсійних фондах.
Таким чином, заходи, що проводяться на сьогоднішній день в пенсійній системі, спрямовані на підвищення інвестиційної дохідності пенсійних активів і, відповідно, підвищення накопичень вкладників.
Накопичувальна пенсійна система Казахстану поки функціонує лише в режимі накопичення, які не виплачуючи пенсій, тому говорити про її успіх і навіть називати повноцінною пенсійною системою ще рано. Адже, дуже важко перетворити установу, що збирає гроші, в установу, їх сплачує. В даний час ні в водному пенсійне договорі не вказується фінансове зобов'язання самого фонду. Вкладник не знає, який розмір пенсії або відсоток він буде отримувати при виході на пенсію, за винятком того, що «розмір пенсії залежить від величини накопичених сум», і то не в письмовому вигляді. До того ж під час укладання пенсійних договорів вкладникові письмово не гарантується річний мінімальний приріст коштів, який може обчислюватися в прив'язці до ставки Національного банку Республіки Казахстан, ставками МБК або нараховується відсоток не може бути нижче 3, 5, 7 відсотків і т. Д.
Для формування і вдосконалення діяльності ЕНПФ належить знайти правові форми, організаційні та економічні механізми, що забезпечують реалізацію найважливіших принципів накопичувальної пенсійної системи. І тут виникає питання про необхідність існування Державного накопичувального пенсійного фонду (ГНПФ) в рамках накопичувальної системи, так як створення цього фонду є методичною помилкою розробників пенсійної реформи. Це штучне формування протягом 3-х років тягне вниз вся справа пенсійної реформи.
Головна причина всіх вищевказаних недоліків бачиться в тому, що правова база втілення в життя пенсійної реформи істотно відстає і навіть перешкоджає формуванню реальних передумов її задіяння. Процес формування вітчизняної моделі пенсійного забезпечення, визначення місця і ролі різних правових інститутів, фіксації поля правового застосування тільки почався. Вимагає поглибленої розробки теоретичні і практичні питання створення механізму управління ЕНПФ, вдосконалення організаційної структури, прогнозування розвитку пенсійної системи на перспективу.
За викладкам деяких аналітиків-економістів, зараз значна частина пенсійних активів вкладена в боргові державні папери. Якщо держава і далі продовжить нарощувати борг перед "пенсійників", то це ще раз підтвердить тезу про те, що пенсійна модель у Казахстані вибудувана неправильно.
Коли в Казахстані впроваджувалася накопичувальна пенсійна система, очікували досягнення трьох переваг, а саме:
Перше - зниження навантаження соціальних видатків на бюджет. Насправді «розвантаження» бюджету відзначається тільки в перші роки функціонування системи, а в подальшому держава несе витрати по базовим пенсійним виплатам, гарантіям винагороди на рівні інфляції, гарантіям безпеки (передбачає відшкодування збитків НПФ, якщо власного капіталу НПФ або керуючої компанії виявиться недостатньо) . При відсутності ліквідних фінансових інструментів - основна частка активів НПФ вкладається в державні цінні папери, і навантаження по виплаті відсотків також несе держава.
Друге - відсутність залежності пенсії від безробіття в країні і від можливостей держави. Однак з'являється пряма залежність від власної безробіття. Більш того, можливості держави завжди на порядок перевищують можливості пенсійних фондів, через що, власне, накопичувальна пенсійна система використовує механізм держгарантії.
Третє - зростання розміру пенсії та пом'якшення соціальної напруженості. На даний момент середній розмір пенсій становить 26% від середньої номінальної зарплати і піднімається штучно до 37% за рахунок базової пенсійної виплати.
Перші результати чергового реформування накопичувальної пенсійної системи з'являться через 2-3 роки. Тоді буде видно, чи зможе Національний банк Республіки Казахстан, взявши під своє управління ЕГНПФ, довести, що результати можуть бути успішними [3]. В рамках єдиного фонду помилки накопичувальної системи виявляться сильнішими, і не буде можливості списати це на якість роботи того чи іншого фонду. Фактично, це останній шанс для існуючої моделі накопичувальної пенсійної системи показати свою перспективність. В іншому випадку, країну чекає чергова реформа пенсійної системи, в ході якої може постати питання про скорочення масштабів накопичувальної моделі і відновленні солідарної моделі, але вже в більш прогресивному вигляді.
Таким чином, ще рано говорити про завершення реформ у пенсійній системі республіки і питання її вдосконалення все ще залишається актуальним.
Список використаних літератур:
1. Закон Республіки Казахстан від 21 червня 2013 року № 105-V ЗРК «Про пенсійне забезпечення в Республіці Казахстан»
2. www.stat.gov.kz - офіційний Інтернет-ресурс Агентства Республіки Казахстан по статистиці
3. Нуртазін А., Урманов А. Пенсії об'єднуйтеся / Караван від 8 лютого 2013 року